Щороку аграрії втрачають велику частину врожаїв через холод, посухи, бурі, навалу шкідників тощо. Цим ризикам складно запобігти, однак їх можна передбачити. У багатьох країнах світу фермери страхують свої врожаї від негоди. Тим часом, в Україні агрострахування поки працює погано. Ситуацію може змінити законопроєкт № 5104, який запроваджує державну підтримку страхування аграріїв. Детальніше про проєкт дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Аграрний Пул відходить у минуле

Наприкінці квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 5104, який змінює правила агрострахування. Передусім він скасовує страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий Пул. На думку авторів документу, Аграрний Пул, який створювався як єдине об’єднання страховиків, не виправдав своєї мети і був малоефективним.

«Аграрний Пул, який був створений за останньої спроби запуску агрострахування з держпідтримкою, не був прозорим фільтром для професійного та відкритого відбору страховиків», – зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Закон визначає, хто може надавати та отримувати страхування с/г продукції з державною підтримкою. Зокрема, страхуватись можуть фермери, колективні сільськогосподарські підприємства та сільськогосподарські кооперативи.

Страхування продукції і прибутку

Згідно з проєктом, держава відшкодовуватиме до 60% страхових виплат. У 2021 році на агрострахування закладено 672 млн грн.

«Державна підтримка агрострахування є ефективним інструментом у багатьох країнах світу. Ми всі розуміємо, наскільки ця підтримка є важливою і довгоочікуваною для українських фермерів, особливо коли говоримо про глобальні зміни клімату та передбачувані погодні умови, такі, наприклад, як посуха. Впевнений, це рішення сприятиме розвитку не лише агросектору, а й економіки в цілому», – переконаний ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Згідно з проєктом, застрахувати можна посіви, урожай агрокультур, багаторічні насадження та їхній урожай, с/г тварин, рибу, водні біоресурси, сім’ї бджіл з їхніми продуктами, а також дохід від реалізації первинної агропродукції.

Компенсацію виплачують у разі загибелі посівів, врожаю, тварин, а також недоотримання прибутку від реалізації вирощеної продукції через «обставини непереборної сили». Останніми можуть бути законодавчі зміни, військові дії, крадіжки, пожежі, повені, посухи, заморозки, град, землетрус та інші події, які об’єктивно впливають на сільське господарство, зазначається у законопроєкті.      

При цьому не підлягають страхуванню з державною підтримкою с/г культури, які впродовж трьох і більше років давали менше 50% врожаю від середньостатистичного у районі; багаторічні рослини, які не давали врожаю за останні п’ять років; хворі с/г рослини, тварини, птиця, риба, бджоли, а також ті, які перебувають у зоні карантину, тощо.

Закордонний досвід

Агрострахування, зокрема із державною підтримкою, – широко розповсюджена практика у світі. Найбільша система страхування аграріїв існує у США. За словами експертів, щороку фермери витрачають на страхування близько 12 мільярдів доларів. Поля основних аграрних культур – пшениці, кукурудзи, бавовни та сої – застраховані на 86% площі, інші – на 70% площі. Таким чином, вартість застрахованого врожаю сягає сотень мільярдів доларів. Крім врожаю, аграрії страхують також власний дохід.

Канада теж підтримує своїх фермерів за допомогою агрострахування. У цій країні посівні площі ключових с/г культур застраховані на 65%. Цікаво, що тут існують і  нестандартні страхові рішення. Страхові виплати можуть розраховуватись за показниками приватних метеостанцій, які вимірюють рівень опадів і температуру повітря безпосередньо біля полів фермера. Схожі підходи в агрострахуванні практикують і країни Євросоюзу, де держпідтримка фермерів дуже велика.

В Україні наразі дуже мало аграріїв страхують своє господарство. У 2018 році озиму пшеницю було застраховано на 11,1% посівних площ, яру пшеницю – на 3%, соняшник – на 0,8%, кукурудзу – на 1,3%. Експерти сподіваються, що державна підтримка допоможе змінити ситуацію на краще.

Центр громадського моніторингу та контролю