«Суд у смартфоні»: що це, навіщо потрібно і чи зменшить корупційні ризики?
Україна поступово стає цифровою державою. З кожним роком з’являється все більше електронних документів та державних сервісів онлайн. Черговий крок до цифровізації – це електронне судочинство. Наприкінці квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який отримав неформальну назву «Про суд у смартфоні». Що він передбачає і коли запрацює, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Суд без паперової тяганини
Найперше ухвалений закон зрівнює правовий статус паперових і електронних документів у кримінальному процесі. Документ дає старт поетапному впровадженню Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд». Має бути створено спеціальний додаток в рамках якого можна буде подавати, зберігати та обмінюватись матеріалами у судових процесах.
За новими правилами, суд зможе в електронному вигляді направляти сторонам судові виклики та повідомлення, а також рішення у справі. Сторони зможуть дистанційно ознайомлюватися з матеріалами, сплачувати судові збори, подавати апеляційні, касаційні скарги.
На думку авторів закону, така електронна система має значно полегшити взаємодію суду та сторін обвинувачення і захисту. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, цифровізація усуне суперечки між захистом і звинуваченням з приводу того, у кого знаходяться матеріали кримінального провадження, і порядку ознайомлення з ними.
«Про «війни» між окремими судами та органами досудового розслідування з приводу того, хто кому має передати матеріали справи, в Україні чув, напевно, кожен. Це і витрата часу прокурорів, слідчих та працівників органів дізнання на приймання та передачу справ, а також на очікування у чергах та приймальнях. Це і зловживання з наданням і отриманням матеріалів провадження для ознайомлення», – пояснює міністр.
Крім того, закон передбачає, що учасники процесу зможуть брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцій. За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду можна буде фіксувати засідання на камеру.
Представник Президента в Конституційному суді Федір Веніславський звертає увагу на антикорупційну складову закону: «Це зникнення корупційних ризиків в спілкуванні з судом, коли людина спілкується дистанційно, то мінімізується фактор особистого контакту між зацікавленою стороною і співробітником суду, мінімізуються можливості для домовленостей».
Не нова, але корисна ідея
Експерти погоджуються, що електронний документообіг у судових процесах – це дуже позитивна ідея, як і ухвалення закону, який дозволить повноцінно запустити систему. При цьому «суд в смартфоні» не є новою ідеєю. Закон прописує поетапне впровадження давно винайденого «електронного суду». Справа в тому, що з 2018 року в Україні в тестовому режимі вже працює платформа «Електронний суд», яка є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. На цьому сайті є багато анонсованих нововведень «суду в смартфоні».
За словами експерта з питань правової політики Максима Костецького, вже зараз учасники судових процесів спрямовують документи електронним способом, а судові повістки надсилають повідомленнями чи на електронну пошту, за необхідності використовують відеоконференції. Головна відмінність, що тепер це все регулюватиметься окремим законом, а також з’явиться додаток.
Заступник голови Державної судової адміністрації України Сергій Чорнуцький пояснює: «Буде розроблений мобільний додаток до «Електронного суду», який можна буде скачати у смартфон. Також нині є проблеми у правовому забезпеченні функціонування платформи. Ми хочемо їх усунути».
І справді, за словами адвоката Володимира Пищиди, зараз система працює недосконало і часто навіть ускладнює процес: «Коли подається судова заява в електронному вигляді, вона довго залишається без руху, судді посилаються на абсурдні норми і не приймають документи в електронному вигляді, доводиться робити все повторно ще й на папері».
Після набуття новим законом чинності таких ситуацій вже бути не повинно. Суди будуть зобов’язані визнавати електронні документи, а сторони зможуть не витрачатися на зайві папери.
Центр громадського моніторингу та контролю