Юрист відповів на найбільш поширені запитання про обов’язковий військовий облік, який стартує 1 жовтня, пише Укрінформ.

В Україні багато жінок, готових йти захищати Україну, багато жінок це роблять прямо зараз. Водночас з початку військового конфлікту жодна жінка не була мобілізована примусово. Медики, механіки, кулеметниці – за даними Міноборони, приблизно 22 % особового складу ЗСУ складають жінки.

А 1 жовтня мають  стати на військовий облік українки від 18 до 60 років певних спеціальностей та професій, перелік яких був  затверджений Міністерством оборони. Серед професій, які можуть стати у нагоді ЗСУ, такі, як лікарі, ветеринари, юристи, журналісти, бухгалтери, психологи, перекладачі, кухарі, програмісти, музиканти тощо. 

З повним списком ви можете ознайомитися за посиланням.

Стосується це абсолютно всіх, навіть вагітних, жінок з неповнолітніми дітьми та господарок – якщо ви маєте відповідну професію, повинні стати на військовий облік. І вже після цього буде визначатися придатність кожної жінки до військової служби в залежності від стану здоров’я та інших обставин. 

У суспільстві навколо цієї події виникло багато запитань, на які ми й спробуємо відповісти. Отже… 

Як стати на військовий облік і які для цього потрібні документи?

Юрист Володимир Кияниця розповідає, що українкам потрібно прийти до територіального центру комплектування та соціальної допомоги за місцем проживання ( у минулому – «військкомати» – ред.). При собі мати паспорт, ідентифікаційний номер, документ про освіту/професію (диплом, свідоцтво).

Що буде враховуватися – диплом або фактична професія? 

Буде враховуватися і диплом, і професія, за якою жінка фактично працює. Щодо самозайнятих осіб, можливо, професію будуть визначати через КВЕДи (КВЕД – це класифікатор видів економічної діяльності, який містить усі можливі напрямки роботи підприємств – ред.), уточнює юрист.

Чи будуть жінки проходити медкомісію, і де це відбуватиметься? 

Проходження медкомісії є обов’язковим як для жінок, так і для чоловіків – тобто проводиться вона для всіх військовозобов’язаних. Відбувається це в лікарських закладах за направленням територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 

Чи визначена дата, до якого часу треба стати на облік?

На сьогодні «дедлайни» не встановлені й граничного строку взяття на облік не визначено. В Україні з минулого року розпочався поступовий процес, в результаті якого жінки відповідних спеціальностей мають стати військовозобов’язаними. А 1 жовтня – лише його старт. Звичайно,  під час війни це мало б відбуватися прискореними темпами, але  ЗСУ нині не мають потреби в мобілізованих жінках. 

 Що буде, якщо жінка не стане на військовий облік? Тобто, чи передбачені якісь санкції до тих, хто цього не зробить?

Як стверджують представники органів військового управління, до кінця 2022 року ані жінки, ані керівники підприємств, де трудяться жінки, не нестимуть адміністративної відповідальності за порушення правил  військового обліку, тому що цей період визначений як перехідний.

Взагалі ж за порушення правил військового обліку передбачена  адміністративна відповідальність, пояснює юрист. А саме –  стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи за цією статтею для військовозобов’язаних передбачені в розмірі від 510 до 850 гривень. За повторне порушення протягом року – від 850 до 1 700 гривень.

А ось якщо вони ухиляються від військового обліку після попередження, зробленого керівником «військкомату», це вже 337 стаття (частина 1) Кримінального кодексу, підкреслює пан Кияниця. Передбачене покарання – від 5 100 до 8 500 гривень або виправні роботи до одного року.

А яка відповідальність передбачена для підприємств, на яких працюють жінки, що не стали на військовий облік?

Відповідальність нестимуть керівники підприємств. Перший штраф – від 3400 до 5100 грн. За повторне порушення протягом року  – від 5100 до 8500 грн.

Чи заборонять жінкам виїзд за кордон після того, як вони стануть на облік?

Так, для військовозобов’язаних жінок, як і для чоловіків під час воєнного стану виїзд за кордон обмежений. Це не стосується тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Приміром, жінок, які мають неповнолітніх дітей.

Що робити тим жінкам, які вже виїхали з країни?

За законом, військовозобов’язані мають після повернення додому  в семиденний строк стати на облік у територіальному центрі комплектування за місцем проживання. Але ж українські жінки, які зараз перебувають за кордоном, поки вони не стали на військовий облік, не є  військовозобов’язаними, підкреслює юрист. Від жінок просто очікують, що вони якнайшвидше прийдуть до своїх «військкоматів». До того ж ніхто не сподівається, що всі жінки, які за спеціальністю підлягають військовому обліку, повернуться відразу після 1 жовтня – у країні йде війна, і вони там знаходяться, щоб вберегти себе та своїх дітей. Повторимо – до кінця року ніяких покарань не передбачено. А потім, треба сподіватися, і війна закінчиться…

Після того, як жінка стане на облік, її  обов’язково  мобілізують?

Знову ж таки, наразі необхідності мобілізовувати жінок немає. Якщо тільки збройним силам не знадобляться якісь окремі військові спеціальності. 

До речі, на майбутнє – в мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу тільки в добровільному порядку, за контрактом, уточнює юрист.

А яких жінок взагалі не можна мобілізовувати?

Повністю зі списком тих, хто не підлягає мобілізації, можна ознайомитися за посиланням.

Це – стаття  23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 

Між іншим, цей закон не ділить військовозобов’язаних за статтю. В ньому навіть не сказано окремо про вагітних жінок– їх просто не призивають за станом здоров’я. 

Отже, хто за цим законом, серед іншого, не повинен йти воювати? Жінки або чоловіки не підлягають мобілізації, якщо: 

• мають троє і більше неповнолітніх дітей;
• самотужки виховують неповнолітню дитину чи  дитину з інвалідністю;
• мають постійно доглядати за хворою дружиною, чоловіком чи батьками;
• мають неповнолітню дитину, а один з подружжя в цей час перебуває на військовій службі.

І ось жінка встала на військовий облік. Про що вона тепер має пам’ятати?  

Про все це докладно викладено в постанові Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних» (додаток 1 за порядком). 

Військовозобов’язані жінки, зокрема, повинні: перебувати на військовому обліку за місцем проживання; якщо потрібно змінити місце проживання, поїхати за межі України більше, ніж на три місяці – на навчання, на лікування, у відрядження  –  за сім днів до від’їзду  прийти до територіального центру для зняття з військового обліку; у семиденний строк повідомляти про зміну сімейного стану, стану здоров’я, місця роботи і посади тощо.