Чи вирішить транспортний “безвіз” усі проблеми логістичного бізнесу та як рішення ЄС вплине на вартість транспортних послуг. Матеріал «Економічна правда».

29 червня – історичний день для автоперевізників. Після року перемовин Україна підпише з Євросоюзом транспортний “безвіз”. Відтепер зникають бюрократичні процедури, пов’язані з отриманням дозволів на перевезення товарів. Зникають і самі дозволи, які щороку надавали європейські держави.

Бонус для звичайних українців – право керувати транспортними засобами в ЄС.

Чи вирішить транспортний “безвіз” усі проблеми логістичного бізнесу та як це рішення вплине на вартість транспортних послуг?

Про що домовилися з ЄС

Транспортний “безвіз” передбачає підписання спеціальної угоди, яка скасовує необхідність отримання українськими перевізниками дозволів для в’їзду в ЄС.

Перемовини про укладання такої угоди український уряд вів з осені 2021 року. Проте з початком повномасштабної війни Росії проти України і блокади її морських портів скасування дозволів на автотранспорт стало критично необхідним, аби впоратися з торговельними потоками суходолом.

Угода діятиме рік і не містить жодних додаткових умов перебування на території ЄС. Водії вантажівок можуть перетинати кордон з країнами Євросоюзу будь-яку кількість разів і на будь-який термін.

Виправлено. Після публікації матеріалу у Міністерстві інфраструктури повідомили, що угода є не безстроковою, а має обмеження дії у рік. ЕП перепрошує у читачів.

Оскільки Єврокомісія мала згоду всіх 27 країн-учасниць ЄС і мандат на підписання угоди, документ запрацює негайно. Україна опинилась серед перших країн, що не входить до ЄС, з якою Євросоюз уклав таку угоду. Наразі йдуть перемовини про підписання аналогічного документа між ЄС та Молдовою.

Окрема частина угоди присвячена визнанню українських водійських посвідчень у ЄС. Українцям не потрібно буде їх міняти чи складати додаткові іспити.

Українці могли використовувати водійські посвідчення нового зразка в ЄС і раніше, проте в низці країн діяли обмеження. В Австрії, Латвії та Німеччині ними можна було користуватися без обмежень лише протягом шести місяців.

Як перевізники працювали раніше

Для отримання права на в’їзд, транзит та перевезення вантажів територією інших країн українському перевізнику був потрібен міжнародний дозвіл. Його видає Укртрансбезпека на підставі заяви, даних про автомобіль та маршрут, документів на вантаж, сертифікатів відповідності безпеці руху та екології.

Україна мала обмежену кількість дозволів для перевізників. Наприклад, у 2021 році іноземні країни передали лише 850 тис дозволів. Саме стільки разів українські перевізники могли перетнути кордон з іншими державами.

У Мінінфраструктури пояснюють, що обмежена кількість дозволів була критичною проблемою протягом останніх п’ятьох років, відколи Україна уклала угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. З 2016 року товарообіг з країнами блоку зріс майже вдвічі, а кількість вантажоперевезень автотранспортом – на 42%.

За словами заступника міністра інфраструктури Мустафи Найєма, з початку війни ситуація ускладнилася, бо 45% вітчизняного експорту припадають на ЄС. Аби допомогти перевізникам, з березня ЄС запровадив бездозвільний режим, який діяв як тимчасовий “безвіз”. На такий крок пішли 12 держав з 27-ми.

Серед них немає Польщі, яка стала чи не основним транспортним напрямком для України. Там скасували дозволи лише для перевізників пального.

Крім того, дія таких режимів у багатьох країнах завершується в червні-липні. Аби уникнути логістичних затримок, Угорщина недавно продовжила термін бездозвільного проїзду до моменту набуття чинності транспортним “безвізом”.

“Безвіз” стосується лише країн Євросоюзу і не поширюється на Молдову, Туреччину та інші держави, з якими в України відбувається активний товарообіг. Проте, зауважує Найєм, дозволів від цих країн наразі вистачає.

Що Україна перевозить автотранспортом

До війни 75% зовнішнього товарообігу припадали на морські порти, які після 24 лютого були заблоковані. Відтак імпортні та експортні потоки довелося спрямувати на річкові порти та наземні шляхи, зокрема – на автотранспорт.

Якщо в березні автомобілями в Україну ввезли 13% імпорту, то в квітні – 26%. Зросла і частка автотранспорту в структурі експорту: у січні-лютому вона становила 5%, у березні-квітні – 10%. За даними Держстату, у 2021 році в міжнародній торгівлі автотранспорт перевіз майже 1 млн тонн товарів.

Серед них – харчі, сигарети, меблі, деревина, папір, метали. На аграрну продукцію припадали 5% перевезень, стільки ж – на кокс та пальне. Через війну розподіл за продукцією суттєво змінився, констатує Найєм. Зокрема зросли обсяги поставок агропродукції – її Україна традиційно експортує найбільше.

Найсуттєвіша зміна щодо імпорту стосується пального. Раніше Україна переважно ввозила його з РФ та Білорусі або виробляла на своїх нафтопереробних заводах. Однак після 24 лютого торгівля з країною-агресором та її васалом припинилася, а згодом ворог зруйнував українські НПЗ.

Україні довелося імпортувати пальне через західний кордон. Таких перевезень стало у 15-17 разів більше, ніж було до початку повномасштабної війни.

Навіщо Україні транспортний безвіз

З 2014 року обсяг перевезень вантажів у країни Євросоюзу автомобілями зріс на 42%. Проте на окремих напрямках кількість дозволів скоротилася.

Наприклад, у 2008-2018 роках українська квота на найпопулярніший напрямок – у Польщу – становила 200 тис дозволів. У 2019 році польська влада вирішила захистити власні компанії від конкуренції і зменшила її до 160 тис. Виданих дозволів в останні роки вистачає до вересня. Після цього починається хаос.

“Коли дозволи на одному напрямку закінчуються, вантажівки перекидають на інші маршрути. Тоді один напрямок стає дефіцитним, а інший – перенасиченим. Через це ціни зростають у два-три рази”, – розповів ЕП керівник департаменту міжнародних автоперевезень компанії Zammler Олександр Кирилюк.

За його даними, у мирний час на початку року маршрут Берлін-Київ коштував 1,5 тис євро, а в кінці року – 3,5 тис євро. Через це в останні місяці року логістичні компанії не заробляли, а в кращому випадку працювали “в нуль”.

За підрахунками Німецько-української промислово-торговельної палати, з 2018 року через нестачу дозволів Україна втратила близько 500 млн євро.

“Бар’єр дозволів спричинив низьку конкурентоспроможність українських компаній та відкрив поле для корупційних схем. Результатом є низький рівень зайнятості найманого персоналу та відплив водіїв у ЄС”, – сказала ЕП керівниця відділу міжнародних перевезень DB Schenker Ukraine Олена Король.

Ліквідувати дозвільну систему потрібно було не лише для нарощування торгівлі з Євросоюзом, це рішення вкрай необхідне в умовах воєнного стану.

“Через воєнний стан чимало європейських перевізників відмовляються доставляти вантажі в Україну, посилаючись на підвищені ризики. Українським компаніям доводиться самостійно закривати логістичні потреби країни”, – зазначають фахівці автомобільного департаменту логістичної компанії DSV.

Як лібералізація вплине на бізнес

“Скасування дозволів дозволить довгостроково планувати роботу нашої компанії. Ми зможемо розрахувати річну собівартість кожної нашої машини. Раніше ми не могли цього робити. Останні кілька місяців кожного року машина або простоює, або виконує менш вигідні внутрішні рейси”, – каже Кирилюк.

Стратегічне планування та вільне переміщення між країнами протягом року дозволить підписувати довгострокові контракти з великими клієнтами.

“Лібералізація стимулюватиме повернення в країну великих гравців, які почали переносити свій автопарк до ЄС. Утримувати вантажівки дешевше в Україні, однак відсутність проблем з дозволами в країнах ЄС робила ведення бізнесу за кордоном більш привабливим”, – зазначив представник компанії Zammler.

Бізнес очікує, що транспортний “безвіз” сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських компаній, оновленню автопарку до європейських стандартів, зменшенню відпливу водіїв за кордон та стимулюватиме владу розширювати прикордонну інфраструктуру.

Чи зміниться вартість перевезень

Ціни на логістичні послуги падатимуть, проте бізнес відчує це не одразу.

“Через війну галузь відчуває дефіцит водіїв, частина вантажівок логістичних компаній простоює. Вартість пального зросла на 55% порівняно з цим же періодом 2021 року, а мала пропускна здатність КПП уповільнює швидкість пересування”, – пояснює директор логістичної компанії УВК Євген Навроцький.

Водночас транспортний “безвіз” може стримати різке зростання вартості логістики наприкінці кожного року, адже дефіциту дозволів тепер не буде. У довгостроковій перспективі лібералізація сприятиме приходу на ринок нових компаній та зростанню конкуренції, що спричинить зниження цін.

Чи не зросте потік авто після зникнення дозвільної системи? “Безвіз” не спонукатиме водіїв більше їздити, каже Найєм. П’ятикратне збільшення транспортного потоку пов’язане не з дозволами, а із закритими портами.

Як розширятимуть транспортну інфраструктуру

Автомобільна інфраструктура не готова до зростання товарообігу. На західному кордоні для вантажівок працюють 15 пунктів пропуску і їх бракує вже зараз.

“У чергах на виїзд з України водіям доводиться стояти пʼять-сім днів, ще три дні – на в’їзд. Це 30-35% усього часу, який машина проводить у рейсі. Іноді вантажівки стоять у 20-кілометрових чергах. Там часто немає ніякої інфраструктури, тому водії змушені сидіти в машинах”, – каже Кирилюк.

У рамках урядового проєкту “Відкритий кордон” був оновлений пункт пропуску “Краківець”. Кількість смуг для вантажівок збільшили з чотирьох до десяти, створили додаткові павільйони для митного і транспортного контролю.

“У Краківці розділили вантажний потік транспорту з пасажирським. Раніше з нього щодня виїжджали 250 машин, тепер – близько 400”, – зазначив Найєм.

Ягодин, найбільший пункт пропуску з польського боку, працюватиме лише з вантажівками. Тимчасово там пропускають автобуси, але згодом їх відправлятимуть у “Краківець”, де розширять пропускну здатність. Інфраструктуру в Ягодині планують розширити ще на п’ять смуг.

Для розширення пропускної здатності на румунському напрямку Україна відкриє два пропускні пункти: “Дяківці” та “Красноїльськ”. На Словацькому напрямку в травні розширили смугу для великогабаритного транспорту у КПП “Ужгород”.

Чи спростять документообіг

Нестача інфраструктури – пів біди. Великою проблемою є бюрократична тяганина на кордоні, через яку водії змушені довго чекати дозволу на проїзд.

“Тільки на адміністрування та організацію передавання паперових документів перевізники витрачають до двох діб. Проблема паперового документообігу та відсутність системи управління кордонами з використанням сучасних IT-рішень призводять до накопичення вантажівок у пунктах пропуску”, – сказала менеджер комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації Дар’я Січкар.

З 1 серпня мають запрацювати електронні товарно-транспортні накладні (е-ТТН), покликані частково прискорити документообіг на кордоні.

“У 2021 році для перевезення понад 150 мільйонів тонн вантажів нашим підприємцям довелося надрукувати близько 150 тонн документів. Перехід у “цифру” прискорить процес обміну накладними на понад 90%”, – упевнений один з розробників системи е-ТТН Антон Зінченко.

Бізнес очікує, що на кордоні запрацюють електронні черги, але коли реалізують цю програму – невідомо. До кінця 2022 року Україна може приєднатися до міжнародної системи обміну митною інформацією NCTS (митний “безвіз”). За словами Січкар, це дозволить перетинати кордон за дві-три хвилини.