Уже з 10 грудня українці не зможуть взяти у супермаркеті безкоштовний пластиковий пакет. Залежно від наявності ручок і бокових складок пакет коштуватиме 2-3 гривні. Таким чином українців заохочують відмовлятись від використання неекологічних упаковок і переходити на багаторазові торбинки. Чому платні пакети – це не зрада, а корисний тренд, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

Ціна проблеми 

За статистикою щороку кожен українець використовує щонайменше 500 поліетиленових пакетів. Тільки 6% з них переробляються, а решта – йде на звалища. З часом пакети розпадаються на дрібні частинки мікропластику, які опиняються у воді та продуктах. Загалом залежно від товщини пакет може розкладатися сотні років. 

Боротись із навалою пластику планують гривнею. Влітку цього року Верховна Рада ухвалила закон про заборону безкоштовних пластикових пакетів, а уряд встановив на них мінімальні ціни. Пакет завтовшки понад 50 мікрометрів без ручок та без бокових складок коштуватиме 2 гривні, пакет без ручок зі складками – 2,5 гривні, пакет з ручками та боковими складками – 3 гривні. 

Відмовлятися від пакетів планують поступово. З 10 грудня почне діяти перший етап. З цієї дати у всіх магазинах, кафе, аптеках та на ринках буде заборонено безкоштовно розповсюджувати пластикові пакети, їх можна буде тільки купити. Безкоштовними залишаться тільки біорозкладні пакети, а також надтонкі пластикові пакети, призначені для пакування сипучих продуктів, свіжої риби, м’яса. При цьому глибина таких пакунків не має перевищувати 34,5 см, а довжина – не більше 45 сантиметрів. Цей виняток діятиме до 2023 року, потім мають залишитись тільки біорозкладні пакунки, усі інші – будуть заборонені.

«Обмеження обігу пластикових пакетів на території України – це у першу чергу, про запобігання утворенню відходів. Використання пластикових пакетів стане зваженим, а українці поступово звикнуть брати пакети лише за реальною потребою. А отже, менше продукуватиметься сміття, яке потім опиниться на звалищі, потрапить у довкілля. Практика, яка наразі запроваджується в Україні, не є новою. За аналогічними правилами живуть європейці, подібні обмеження встановили десятки країн світу. І ми також рухаємося цивілізованим шляхом», – зауважує в.о. міністра захисту довкілля Руслан Стрілець.

Готовність бізнесу та контроль 

У великих торговельних мережах кажуть, що готові до відмови від пластикових пакетів і вже шукають заміну. У магазинах все частіше можна побачити на касах паперові пакети, тканинні сумки та багаторазові мішечки-сітки. Складніше доведеться малому бізнесу, який також має запропонувати екологічні альтернативи. На адаптацію бізнес має три місяці. З 10 березня 2022 року вводиться другий етап, в якому законом буде заборонено продавати тонкі і надтонкі пластикові пакети.

Експерти сподіваються, що необхідність платити за пакет змусить українців переглянути свої звички. Наприклад, банан або апельсин можна купити без додаткового пакетика.

«Прийняття закону – це визнання тренду на екологічне споживання. Цей тренд про те, що нам не потрібен тимчасовий комфорт, щоб не забруднити руки і купити щось у супермаркеті, коли забув свій мішечок. Сподіваюся, що тепер у всіх і кожного заведеться в кишенях, бардачку, наплічнику і в сумці набір мішечків у торбинці для закупів», – зауважує засновниця громадської організації «Україна без сміття» Євгенія Аратовська. 

Контролюватиме виконання закону Держпродспоживслужба (ДПСС) шляхом планових та позапланових перевірок магазинів, кафе, ресторанів та ринків. За безоплатне розповсюдження пластикових пакетів закладам доведеться заплатити штраф. За перше порушення він складатиме від 1,7 тис. грн до 3,4 тис. грн, при повторному – до 8,5 тис. грн.

У ДПСС нагадують, що українці мають право ініціювати позапланові перевірки. Для цього можна зателефонувати на гарячу лінію, написати на пошту, заповнити форму на сайті або скористатися Telegram-ботом. Експерти зауважують, що заборона пластикових пакетів – це лише перший крок на шляху зменшення споживання пластику. Далі має бути відмова від харчової плівки, одноразового посуду та збільшення обсягів переробки пластику. У парламенті вже є відповідні проєкти, тож це тільки початок.