Через військову агресію російської федерації Україна стала однією з найзабрудненіших боєприпасами країн світу. Ворог масово і хаотично застосовує різноманітні системи озброєння та мінування. Нам знадобляться роки, щоб очистити територію.

Зараз небезпечно:

– ходи в ліс, на водойми, поля, де проводились бойові дії;

– наближатися до розбитої ворожої техніки;

– заходити до покинутих споруд та будинків.

Помітили підозрілий предмет – не наближайтеся!

Повідомте рятувальників – 101 або національну поліцію – 102.

Які бувають міни

ООН уже назвала Україну “однією з найбільш замінованих країн світу”. Українські сапери та рятувальники щодня знешкоджують від 2 до 6 тисяч снарядів та мін.

Про те, які боєприпаси можуть залишатися на звільнених територіях і що робити, якщо один з таких предметів побачили, Суспільному розповіла Тетяна Вельшина, фахівчиня Данської ради у справах біженців, спеціалісти якої розміновують території Донбасу із 2017 року.

Протипіхотні фугасні міни

Це невеликі предмети з пластику. Їх використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. “Принцип дії — нажимний. Потрібно наступити, тоді вона спрацює. Ураження буде залежати від типу міни, але частіше це ураження кінцівок”, — говорить Тетяна Вельшина, фахівчиня з питань нетехнічного обстеження.

Особливу небезпеку становить міна “Метелик” (також її називають “Пелюстка”, — ред.). Ці міни розміром у 12 сантиметрів і вагою близько 80 грамів кожна розкидають із касетних боєприпасів. “Вони розриваються або при контакті, або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації. Через кілька годин міна може самостійно вибухнути”, — каже Тетяна Вельшина.

Протипіхотні осколкові міни

Осколкові міни на відміну від фугасних уражають не силою вибуху, а уражаючими елементами в корпусі міни. Їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно. Дія ураження може бути і спрямованою (уламки вилітають з одного боку міни), і круговою (розлітаються на 360 градусів).

За словами Тетяни Вельшиної, одна з найнебезпечніших осколкових мін — ОЗМ-72: “За розміром вона, як літрова банка. Важить 5 кілограмів. Усередині має 2400 осколків, які розлітаються на 50 метрів. Людина зачіпає розтяжку, міна вистрибує на висоту 1 метр через “вишибний” заряд і тоді розривається корпус. Шансів вижити майже немає”.

Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією із 1999 року.

Протитранспортні (протитанкові) міни

Протитранспортні міни також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше. Та торкатися таких предметів в жодному разі не можна.

“В інтернеті є відео, як люди переносять їх в руках, штовхають ногами. Такого робити не можна. Там не сталося вибуху тільки через те, що міна не була встановлена в бойове положення”, — запевняє Вельшина.

Часто під протитранспортні міни можуть встановлювати протипіхотні. У разі вибуху — шансів вижити практично немає.

Касетні боєприпаси

РСЗО “Град”, “Смерч”, “Ураган”, “Точка У” можуть бути касетними. Такі боєприпаси влаштовані за принципом російської “матрьошки”: у випущеному боєприпасі є від 30 до 70 маленьких боєприпасів, які розлітаються на площу в кілька гектарів. “Ці елементи 12 сантиметрів у розмірі і мають механізм самоліквідації”, — пояснює Тетяна Вельшина.

Цей тип боєприпасів заборонений міжнародною конвенцією з касетних боєприпасів із 2010 року. Російські військові застосовували їх неодноразово.

Саморобні вибухові пристрої

Цей тип боєприпасів важко розпізнати. Їх ховають в побутові речі, встановлюють в автомобілях, закріплюють всередині будинків. Саморобна вибухівка різна за розміром, кольором і вагою. Принцип дії довільний.

“Викликає підозру якась сумка, пакет, коробка — не торкаємось. Принцип цих предметів — вони маскуються у якусь побутову річ, яка не викликає підозру, але викликає інтерес. Саморобні пристрої часто мають часовий механізм”, — говорить Вельшина.

Запали та підривники

Окремі елементи боєприпасів теж можуть завдати ушкоджень. Про запали та підривники нечасто говорять в контексті вибухонебезпечних предметів, але взаємодіяти із ними небезпечно.

“Це той елемент, який ініціює вибух міни або гранати. Ці предмети теж небезпечні, тому що містять в собі вибухову речовину, яка може вибухнути, якщо людина починає розбирати, викручувати її”, — застерігає Тетяна Вельшина.

Нерозірвані боєприпаси

Гранати, міни, випущені з міномета, боєприпаси до танків чи реактивних систем залпового вогню — якщо будь-який боєприпас не розірвався, він все одно в бойовій готовності і може вибухнути.

“Це дійсний, активний боєприпас. Він був заряджений, зведений в бойове положення й випущений”, — каже Тетяна Вельшина. За її словами, близько 20 % випущених снарядів не спрацьовують відразу.

Що робити, якщо натрапили на боєприпас чи міну

Якщо натрапили на боєприпас, треба зупинитися, роздивитися, чи немає поряд ще подібних предметів, відійти на безпечну відстань у 300 метрів та викликати ДСНС (101).

Якщо натрапили на міну, потрібно залишатися на місці. Найчастіше міна закладається не одна, відтак рухатися ділянкою дуже небезпечно. Далі або дзвонимо в ДСНС, або кличемо когось, хто це зробить.

У випадку, коли поруч немає людей і телефону, спеціалісти радять виходити з небезпечної ділянки власними слідами назад або обережно і уважно просуватися рівною твердою поверхнею.