Делегація із Білорусі 12 березня прибула до Житомира, хоча найбільше гостей нашого поліського краю у цей день цікавило місто Чуднів. Представники білоруського Руху солідарності «Разом» на запрошення Житомирської крайової організації НРУ прагнули побачити місце вічного спочинку білоруського письменника Яна Баршчевського, який помер 12 березня 1851-го року якраз у Чуднові.

Житомиряни та й мешканці Житомирщини загалом небагато знають про життя, а тим паче, про літературну спадщину Яна Баршчевського. У  Європі його знають як білоруса, який часто писав польською мовою. У колах літературознавців його часто називають «білоруським Гоголем», або ж  «білоруським Гофманом». У нинішній  Білорусі  твори Я.Баршчевського знають, читають і вивчають у школах та вузах країни. Ну, а основний твір письменника –  « Шляхціц  Завальня, або Беларусь у фантастычных апаведаннях», добре відомий усім учням та студентам кожного білоруського навчального закладу. Українською мовою цей твір (власне, як і інші твори Яна Баршчевського) досі не перекладено, хоча сам письменник знав українських  літераторів та вихідців із України.  Насамперед нам важливо розуміти, що Ян Баргчевський  добре знав літературні доробки Тараса Шевченка.  Власне, від 1839-го року  Я.Баршчевський жив і працював у С-Петербурзі, де на той час жив і Тарас Шевченко, і Микола Гоголь.  Більше того, автор «Кобзаря» давав низку слушних порад своєму колезі  на ниві літературної праці. Ян Баршчевський контактував із Миколою Гоголем.  У 1847-му році письменник переїхав на Волинь і поселився у будинку письменника Генріха Ржевуцького, який на той час жив у Чуднові. Саме тут, 12 березня 1851-го року,  у 70-літньому віці Баршчевський  і помер. Поховали його на польському цвинтарі у районі Нового Чуднова.  Про місце поховання Яна Баршчевського знали сучасники, але вже через кілька десятиліть про його могилу забули. 

Зі зрозумілих причин, у ХХ столітті цим  ніхто особливо не цікавився. Лише на початку ХХІ-го століття, у 2002-му році,  один із мешканців міста Чуднова під час земляних робіт на території  своєї садиби знайшов чавунну дошку із надмогильним надписом: «Ян Баршчевський. Люблячий Бога, природу і людей. Письменник натхненний і чутливий. Прожив благочестиво 70 років». Тривалий час надмогильна дошка пролежала у дворі чуднівчанина, аж поки його дочка, що вивчала польську мову, не взялася разом із вчителями та служителями костьолу  за переклад надпису на чавунній плиті. Так надмогильна дошка Яна Баршчевського стала об’єктом суспільної уваги.  Цікаво, що нині надмогильна плита перебуває у власності  громадської організації -«Спілка поляків Житомирщини».

У ході візиту білоруської делегації , яку у Житомирі  та Чуднові представляли  відомі усій Європі  політики-опозиціонери В’ячеслав Сівчек, Славамір Адамовіч та Єлєна Толстая, стало відомо, що саме у Чуднові є наміри встановити пам’ятник видатному літератору із Білорусі.  За галом на тлі таких подій трохи дивно виглядає позиція влади нашої області. Адже в Україні всі пам’ятатють, що восени 2019-го року у Житомирі на найвищому державному рівні проходив україно-білоруський економічний форум. До Житомира, як відомо,  прибули Президенти України та Білорусі. Про знайдену у Чуднові надмогильну плиту Яна Баршчевського у Житомирі на той час знали, але згадати бодай на рівні ознайомлення  членів делегації із Білорусі із цікавою і знаковою знахідкою ніхто із житомирських чиновників «від  культури» так і не здогадався. Чи не насмілився.

А загалом,  встановлення пам’ятника Яну Баршчевському у Чуднові суттєво покращить туристичну привабливість цього регіону Житомирщини. Гості із Білорусі під час відвідин Чуднова ледь не в один голос стверджували, що мешканці сусідньої до нас держави не знають про чуднівський останній пристанок Яна Баршчевського, але встановлення пам’ятника чи будь-яке іншого знака меморіалізації пам’яті зачинателя білоруської літератури, суттєво змінить ситуацію. У тому стосунку, що туристів із Білорусі у Чуднові побільшає. Важливо зауважити, що не меншу цікавість  постать Яна Баршчевського викликає і у жителів Польщі. Взагалі, місто Чуднів вже давно заслуговує на те, щоб стати  в Україні найпопулярнішим місцем  у середовищі туристів із Польщі.  Адже ж всередині ХІХ століття у чуднівському помешканні письменника Генріха Ржевуцького мешкав не лише Ян Баршчевський, але й  знаний на той час у всій Європі художник Наполеон Орда. Його мистецький «слід» на Житомирщині збережений на багатьох малюнках, картинах та етюдах . Цей факт у середовищі краєзнавців та науковців загальновідомий, а тому сьогодні історичні та знакові місця Чуднівщини, як України загалом, як Житомирщини зокрема, варто поспішати популяризувати. Адже є що!

Віктор Лясота