Бердичівський міськрайонний суд ухвалив вирок 15-річному школяру за зґвалтування малолітньої односелиці, яке мало місце 7 січня цього року в одному із сіл Чуднівського (нині Житомирського) району. Про це повідомляє пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.

Під час розгляду справи у закритому судовому засіданні було встановлено, що того вечора нетверезий дев’ятикласник, перебуваючи поблизу закинутого будинку, задумав учинити діяння сексуального характеру щодо 10-річної знайомої, котру проводжав додому. Переконавшись у відсутності сторонніх, він силоміць затягнув дівчинку до приміщення туалету на території вказаного домоволодіння і, з використанням сили та погроз, здійснив дії, спрямовані на порушення її статевої недоторканності. Раптовим свідком злочину стала мама потерпілої, котра змусила кривдника втекти геть та заявила до поліції.

У судовому засіданні школяр повністю визнав свою вину, повідомив, що на Коляду був на дні народження, де вживав алкоголь. Потім мав намір піти до бару, а дорогою туди – провести додому потерпілу, яку знав із дитинства. Саме тоді й виник злочинний намір… Законний представник обвинуваченого – його мама – дізналась про скоєне від правоохоронців та не мала жодних пояснень вчинкові сина: того ранку він начебто пішов колядувати.

Дослідивши письмові докази, суд з’ясував, що хлопець психічно здоровий, неконфліктний, часто прогулював школу, був схильний до тютюнопаління і вживання алкоголю, а також знаходився на обліку у соцслужбах як такий, чиї батьки ухиляються від виконання батьківських обов’язків.

За наслідками розгляду провадження юнака було визнано винним у злочині, передбаченому ч. 4 ст. 152 КК України (зґвалтування особи, яка не досягла 14-ти років), та засуджено до позбавлення волі. Враховуючи неповнолітній вік, щире каяття, висновок органу пробації про низький ризик повторення протиправної поведінки, а також думку сторін і позицію потерпілих, котрі не просили суворої кари, суд вважав за можливе застосувати положення ст. 69 КК України та призначити хлопцю покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті – 6 років ув’язнення.

До набрання вироком законної сили обвинувачений перебуватиме у СІЗО, де нині утримується під вартою.