У християн є звичай дотримуватися щороку постів, тобто певних обмежень в їжі та розвагах. Пости приурочені до різних свят церковного циклу, які відбуваються протягом року. У ці періоди церква радить вірянам більше часу присвячувати молитві та духовному розвитку. “УП.Життя” дізналась, коли християнам східного обряду рекомендують поститися, та підготувала календар  на 2023 рік.

Зміни в церковному календарі УГКЦ

Рішенням Архирейського Синоду Українська греко-католицька церква з 1 вересня переходить на григоріанський календар для нерухомих свят. Відтепер церква святкуватиме Різдво 25 грудня.

Зміни вплинуть і на календар постів у 2023 році.

“До 1 вересня нічого не змінюється. Ті пости, які маємо попереду (Великодній, Петрівка, Успенський) залишаються на своїх місцях, як було до тепер за юліанським календарем”, – розповів керівник Департаменту інформації УГКЦ Ігор Яців.

З його слів, всі зміни відбуватимуться вже з 1 вересня, тобто з нового церковного року. Різдвяний піст розпочнеться на 13 днів раніше, ніж було щороку. 

“Звісно, коли новий календар офіційно вступить в дію то, починаючи з 2024 року, зміняться всі дати постів”, – додав отець Ігор. 

Чи будуть у 2023 році зміни в церковному календарі у ПЦУ

Синод Православної церкви України ухвалив рішення про те, що при волевиявленні парафіян Різдво можна святкувати 25 грудня.

“18 жовтня 2022 року Священний Синод Православної Церкви України вирішив 25 грудня 2022 року звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового, але це ще не означало перехід на новоюліанський календар”, – пояснив протоієрей Михайло Омелян. 

З його слів, церква послуговується юліанським календарем, проте 2 лютого 2023 року Священний Синод дозволив парафіям та монастирям ПЦУ звертатися до Синоду про благословення на використання у практиці служіння новоюліанського календаря. Це можливе за рішенням їхніх парафіяльних зборів через єпархіального архієрея.

Він зауважив, що дискусії про реформу календаря тривають і в церкві, і в суспільстві, але для об’єднання рішення мають бути виваженими та мудрими.

З його слів, змін в дотриманні календаря посту у вірян ПЦУ поки не передбачають.

Протоієрей додав, що на я засіданні Синоду ПЦУвирішили скликати чергове засідання Архієрейського Собору 24 травня 2023 року. Одним з питань там вже буде обговорення календарної реформи.

Архієрей ПЦУ Євстратій Зоря пояснив довготривалість вирішення питання тим, що подібні реформи в минулому викликали проблеми там, де їх впроваджували “в одну мить”, “згори”, без підготовки та без можливості альтернативи для тих, хто не готовий до сприйняття нового.

Календар постів на 2023 рік

Великий піст

Це найдовший і найсуворіший період для християн, коли варто обмежуватися в їжі чи залежностях.

Він розпочинається саме перед святом Пасхи. Цьогоріч великий піст у вірян УГКЦ і ПЦУ триватиме з 27 лютого до 15 квітня.

Його ще називається Чотиридесятницею, адже він має 40 днів. Останній тиждень перед Пасхою називають страсним.

Петрів піст

В УГКЦ та ПЦУ він розпочнеться 12 червня, закінчиться 11 липня.

Успенський піст

Розпочинається він, як в УГКЦ, так і ПЦУ 14 серпня, закінчиться – 27.

Одноденні пости

Усікновення глави Івана Предтечі (Хрестителя) в ПЦУ щороку припадає на 11 вересня, тому обмежень рекомендують дотримуватися саме в цей день.

Через реформування в УГКЦ цього року свято не відзначатимуть. Відповідно, одноденний піст, приурочений до цієї дати, скасували.

“Через оновлення календаря в УГКЦ 13 днів буде пропущено. Це дати пам’яті святих, які в юліанському календарі припадають у проміжку між 1-13 вересням. Тому відзначити це свято у 2023 році не будуть”, – пояснює керівник Департаменту інформації УГКЦ Ігор Яців.

Під час свята Воздвиження Хреста Господнього триває ще один одноденний піст, в ПЦУ його щороку дотримуються 27 вересня.

Через зміни в церковному календарі УГКЦ у 2023 році свято перенесли на 13 вересня.

Різдвяний піст

В УПЦ він розпочнеться 28 листопада, закінчиться 6 січня 2024 року.

В УГКЦ – триватиме з 15 листопада по 24 грудня.

Що потрібно робити у період посту?

Представник  ПЦУ протоієрей Михайло Омелян розповідає, що слово піст бере свої витоки із давньонімецької мови від слова “fasto”. 

Зі слів священнослужителя, воно означає “триматися міцно чогось” або “утверджуватися в чомусь”: в добрі, в бажанні виправити своє життя, триматися на шляху добра, віддалитися від зла, стримати язик, приборкати в собі гнів, лихослів’я, брехню. 

“Тут зовсім немає згадки про їжу. Якщо згадати слова Ісуса Христа, де він закликає покаятися, бо наблизилося Царство Небесне. Він найперше акцентує увагу на духовному, а не наголошує на тому, що не їсти м’яса і молочних продуктів. Утримання від певного роду їжі – це засіб, а не мета“, – каже протоієрей Михайло.

Священнослужитель додає, що потрібно розуміти, що піст – це не дієта, а певний шлях. Кожен українець зараз проходить великі випробування війною. Всі пам’ятають час, коли в магазинах неможливо було купити хліба. Багато людей пройшли окупацію, де була нестача харчів. Тому в цьому році головний акцент не на тому, які обмеження віряни матимуть в їжі, а на духовному постуванні.

“Кожна людина, незалежно від того їсть вона м’ясо чи ні, може творити добро, проявляти оцей приклад справжнього християнина. Його якраз і благословляє Господь. Тому ПЦУ закликає особливо під час постів, робити добрі справи: молитися за Україну, донатити на ЗСУ, допомагати ближнім в скруті”, – наголошує представник пресслужби ПЦУ.

Керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський каже, що в час посту варто також обмежуватися в споживанні інформації. 

“Особливо для молоді корисним є менша кількість часу, проведена в соцмережах та інтернеті”, – каже священнослужитель. 

Він зазначає, що також в час посту можна підтримати людину у відчаї, обійняти, побути з нею. Кожен на своєму фронті повинен працювати на благо держави.

Військовим, які вирішать дотримуватися посту, зі слів протоієрея Омеляна, потрібно перемагати свої страхи, дбати про себе та захист України. Отець Тарас рекомендує їм спробувати утриматися  від певних шкідливих звичок, наприклад, від лайки. 

Священнослужителі кажуть, якщо ж все ж, віряни хочуть обмежуватися в їжі на час посту, то це повинно  підкріплюватися добрими справами.

Нагадуємо, перед будь-якими обмеженнями чи змінами раціону варто проконсультуватися із сімейним лікарем.

Отець Тарас Жеплінський додав, що правила обмежень в їжі поширюються на здорових вірян, які мають сприятливі обставини для обмежень в їжі.

Зі слів отця, у  кожну п’ятницю впродовж року, вірянам рекомендують утримуватися від м’ясних страв, крім тих періодів, які називають загальницями, тоді дозволено вживати всі види страв, включно з м’ясними. 

Щодо посту перед Великоднем, то найстрогіших обмежень УГКЦ радить дотримуватися у перший день і страсну п’ятницю, бо в цей період віряни та духовенство згадують та літургійно переживають смерть і поховання Ісуса Христа. 

“Той, хто хоче знати всю детальну інформацію, що і коли можна їсти, а що – ні, може зазирнути в партикулярне право УГКЦ – законодавство, яке регулює зокрема й питання посту”, – каже отець Тарас. 

Він додає, церква  звільняє від посту: 

• дітей до 14 років; 
• вагітних; 
• матерів після пологів; 
• жінок, які годують грудьми; 
• людей, які досягли 60 років.

Не обмежуватися в їжі у період великого посту, з його слів, можна подорожуючим (в дорозі понад 8 годин). Хворим та тим, хто важко працює чи “харчується зі столу інших”.  

“Зараз через війну багато українців стали переселенцями в Україні та біженцями за кордоном. Є й ті, хто голодує. – каже отець Тарас. – Чи залишилися без житла.Тому їм також дозволено їсти те, що дозволяють обставини”.

Представник ПЦУ каже, що в цьому році дотримуватися обмежень в їжі варто, хіба, якщо є можливість. Після перемоги, коли продукти будуть у вільному доступі, можна буде і обмежитися більше.