В Україні завжди існувала проблема йододефіциту у населення і пов’язано це в першу чергу з  екологічною недостатністю йоду в грунті і воді. Вже давно проблема йододефіциту придбала національний статус, територіально охопивши  і Чуднівський район Житомирської області.

Чим небезпечний йододефіцит? Дефіцит йоду в організмі людини спричиняє цілу низку патологічних змін. Спектр йододефіцитних захворювань у кожному віці має свої особливості: для плоду – це спонтанні викидні, мертвонароджуваність, вроджені вади розвитку, перинатальна смертність; для немовляти – вроджений гіпотиреоз, малюкова смертність, ендемічний неврологічний кретинізм ; у дітей та підлітків – це затримка фізичного і психічного розвитку, юнацький гіпотиреоз, висока захворюваність та схильність до хронічних захворювань, погіршення інтелектуальних здібностей, у дівчаток-підлітків – порушення у становленні репродуктивної системи; у вагітних – невиношування вагітності, передчасні пологи, у решти дорослих – гіпотиреоз, зоб, зниження розумової функції, підвищена сприйнятливість до радіаційного опромінення, безпліддя. Найфатальнішим наслідком дефіциту йоду є народження розумово неповноцінних дітей. Встановлено, що у світі проживає 50 мільйонів осіб з розумовою відсталістю, спричиненою йоддефіцитом.

Скільки потрібно?

Цікавий факт: за все життя людині потрібно спожити лише чайну ложку йоду – 5 мг. В перерахунку на дні життя – це:

дітям до 12 років – 50-100 мкг щоденно;

підліткам і дорослим – 100-200 мкг в день;

під час вагітності і лактації – 200 мкг на день.

Слід враховувати той факт, що 90% щодня спожитого йоду виводиться з сечею, тому профілактика передбачає щоденне поповнення організму цим стратегічним мікроелементом.

Звідки брати?

Є два шляхи. Перший – спеціальні йодовмісні препарати; другий – включення в раціон продуктів, багатих йодом. Йти першим шляхом є сенс, тільки після консультації з лікарем-ендокринологом, а ось другий шлях має стати способом життя для всієї родини. Перший крок, який Ви можете зробити на шляху до подолання  йододефіциту – це відмовитися від звичайної солі на користь йодованої, вживати йодовану воду, йодований хліб. Необхідно враховувати, що під час зберігання солі вміст йоду в ній зменшується, а під час варіння йод частково вивітрюється, через це солити їжу необхідно в кінці варіння. Йодована сіль не впливає на смакові якості їжі, не викликає побічних явищ. При формуванні щоденного раціону зверніть увагу на морепродукти, молоко, яйця, яловичину. Також багаті йодом деякі фрукти, такі як яблука, апельсини, банани, диня, виноград, а в зимовий час вам на виручку прийдуть лимони і хурма.  Безумовно, морепродукти – джерело йоду, там їх найбільше, але дітям до двох років морську капусту, мідії або устриці важко запропонувати. Тому рекомендовано звернути увагу на молоко, як найважливіший продукт дитячого столу. У молоці як мікроелемент йод присутній у досить низькій концентрації, але зате добре засвоюється .

Як бачите, попередити хворобу набагато простіше, ніж потім лікувати її.

Лікар із загальної гігієни О.О.Запаринюк