У Короченках на Чуднівщині у краєзнавчому музеї “Світлиця” місцеві жителі відтворили традиції святкування Різдва та Святвечора в родинному колі.

Про це Суспільному розповіла жителька села Людмила Кондрацька.

За її словами, у Короченках переддень Різдва — Святвечір називають “Велія”.

“Ще далеко до світанку господиня вставала, помолившись Богу, ходила до криниці, набирала відро води досвітньої і готувала три божих страви”, — розповіла Людмила Кондрацька.

За її словами, обов’язковим на святковому столі має бути книш — кругла паляниця з хлібцем зверху — для душ померлих. Узвар — із сушених яблук, груш і ягід, а також кутя. Кутю ділили на дві частини. Меншу ставили біля дідуха.

“Другу більшу частину заправляли маком з цукром, волоськими горіхами та медом. А мед розбавляли узваром, щоб кутя була соковита і смачна”, — додала Людмила Кондрацька.

Поки господар годував худобу, родина готувала інші страви. Серед них: юшка з грибами, пироги з квасолею і часником, смажені карасі, вареники з капустою.

“Дівчатка, ви вже впоралися з вареничками. Марійко, тоді йди гукай тата. Нехай він вносить коляду до хати. Та не забудьте сіно взяти. “Геть з хати біда, бо йде в хату коляда”. Господар заносив коляду і ставили її зазвичай на покуті і під образами”, — сказала Людмила.

За словами Людмили Кондрацької, підлогу та стіл встеляли сіном. Стіл накривали скатертиною. На кутах столу розкладали голівки часнику, щоб відлякати нечисту силу, і накривали ще однією скатертиною. Потім господар на стіл ставив свічку, клав книш, а родина подавала 12 страв.

“Дванадцять страв мають бути на столі. Основними стравами були три божих страви. Чому це так? Тому, що не завжди наші пращури могли накрити стіл з 12 страв. Це все залежало від статків родини”, — пояснила Людмила Кондрацька.

За словами Людмили, на Велію було заборонено прибирати в оселі, позичати та ходити в гості.

“Єдиним винятком було, коли приходили старенькі батьки, які, зважаючи на свій вік, не могли самотужки приготувати вечерю”, — сказала Людмила Кондрацька.

Ввечері, коли вся родина збиралася до столу, господар запалював свічку та молився за померлих родичів, які, за повір’ям, були присутні за вечерею.

“Починали вечерю з куті. Першим куштував кутю господар. Але перед тим, як її смакувати, він брав ложку куті і підкидав високо вгору. Коли на стелі приліплювалися зернятка, це було дуже добрим знаком. Адже означало, що вродить дуже добре жито, пшениця і всяка пашниця”, — сказала Людмила.

Кутя на Святвечір

Перша страва, яку вживала родина, була кутя. Після неї можна було їсти інші страви. Під час вечері співали колядки.

“Вечеря закінчувалася тим, що її закушували кутею і запивали узваром. Потім потрібно було облизати свої ложечки і поставити їх. Це робиться для того, аби вранці прокинутися, встати і подивитися: чи не перекинулася якась ложечка. І родина була дуже щасливою від того, що всі ложечки були на місці. Адже чия ложка перевернулася, того може спіткати у майбутньому році лихо. Дякуємо тобі, Ісусе Христосе, що нагодував нас земними дарами”, — розповіла Людмила Кондрацька.

Потрібно було облизати свої ложечки і поставити їх

Родина співає за столом на Святвечір