Науковці встановили, що карантинні заходи, запроваджені під час пандемії COVID-19, викликали передчасне старіння мозку в дітей віком від 9 до 17 років – обмеження вплинули більше на дівчат, ніж на хлопців. Вчені побоюються, що це може вплинути на психічне здоров’я та здатність здобувати нові знання та навички.

Зміни в мозку дітей, які пережили карантинні обмеження під час пандемії, вдалося встановити завдяки магнітно-резонансній томографії (МРТ), повідомляє The Guardian, передає УП.

Зазвичай кора головного мозку в дітей стоншується внаслідок природного дорослішання.

У ході дослідження вчені в 2018 році зібрали результати магнітно-резонансної томографії (МРТ) 160 дітей віком від 9 до 17 років і побудували модель того, як кора головного мозку зазвичай стоншується в шкільні роки.

У 2021 та 2022 роках науковці отримали додаткові сканування тієї ж групи дітей.

Вчені виявили, що порівняно з розвитком до пандемії, кора мозку учасників дослідження мала ознаки прискореного старіння.

У хлопців стоншення кори спостерігалося в одній частині мозку, а у дівчат – у 30 ділянках органу в обох півкулях.

“Ми були шоковані цими даними, оскільки різниця настільки велика”, – сказала професорка, співдиректорка Інституту навчання та наук про мозок Університету Вашингтона, США, Патриція Кул.

За підрахунками фахівців, після карантину мозок дівчат в середньому був на 4,2 року старшим, ніж очікувалося. Натомість для хлопців ці показники становили лише 1,4 року.

В обох статей ознаки прискореного старіння відбувалися в частинах мозку, які пов’язані із зором, що потенційно впливає здатність розпізнавати обличчя.

У дівчат зміни спостерігалися в ділянках, які відповідають за соціальне пізнання, відіграють роль в обробці емоцій та розумінні мови. На думку дослідників, це критично важливі для спілкування частини мозку.

Патриція Кул стверджує, що разюча різниця між змінами у мозку дівчат та хлопців відображає більшу залежність перших від соціальних груп та комунікації.

“Дівчата нескінченно спілкуються і діляться своїми емоціями. Їхнє благополуччя, нервовий, фізичний та емоційний розвиток більше залежить від соціальної взаємодії”, – пояснює науковиця.

Команда вчених зауважує, що для з’ясування впливу передчасного старіння на когнітивні функції потрібні додаткові дослідження.

Водночас професорка Патриція Кул вважає, що передчасне стоншення кори головного мозку може призводити до проблем у молодому віці та підвищувати ризики нейропсихічних розладів.

За її словами, вплив пандемії на головний мозок, ймовірно, супроводжується втратою когнітивної гнучкості, що потенційно впливає на здатність до навчання.

Результати цього дослідження, на її думку, мають нагадати батькам про вразливість підлітків. Саме тому дорослим варто знаходити можливість для спілкування з їхніми дітьми.

“Важливо визнати, попри те, що пандемія майже закінчилася, наслідки стресу для дітей і підлітків все ще присутні.Забезпечення підтримки молоді з погляду психічного здоров’я має вирішальне значення, можливо, зараз більше, ніж будь-коли раніше”, – говорить Ян Готліб, професор психології Стенфордського університету (США), який раніше також виявив стоншення мозку в період пандемії.