251Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, протягом 2023 року в Україні зросла на чверть та становила 272 тисяч операцій.
Сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила майже 833 млн гривень. Це на 73% більше, ніж у 2022 році.
Найпопулярнішими шахрайськими схемами, через які потерпали споживачі, були:
• недоставлення товару після передплати в мережі,
• дзвінки від імені банків,
• фішинг,
• прохання про допомогу через соцмережі тощо.
Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через мережу Інтернет – 83% від загальної кількості випадків.
Лише 17% випадків шахрайства відбулося через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування).
Середня сума однієї незаконної операції в мережі Інтернет у 2023 році зросла на 31% та становила 3150 грн (у 2022 році – 2408 грн).
Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник був 53%).
Поширеними сценаріями соціальної інженерії, що призвели до фінансових втрат клієнтами, у 2023 році стали наступні:
- Розсилання шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнюють їхні кошти.
- Виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема eлектронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники здійснюють шахрайські дії для отримання доступу до мобільного банкінгу з метою викрадення грошей з рахунків, придбання товарів або ж спроби взяти онлайн-кредити.
- Дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат.
- Поширення повідомлень у меседжерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в Інтернеті з метою спонукання клієнта до здійснення певних покупок, переказу коштів на користь шахраїв.
Користуючись війною та скрутним становищем українців, шахраї вміло підлаштовуються та маніпулюють почуттями людей, коли вони найбільш вразливі, знаходять нові схеми для обману.
