Ситуацію з на ринку праці в Житомирській області прокоментувала директорка обласного центру зайнятості Галина Корінна журналістам газети «Ехо».

За час війни, як інформують урядовці, щонайменше п’ять мільйонів українців втратили роботу. Чимало людей, тікаючи від російського терору,  покинули рідні місця й виїхали в безпечні регіони або ж за кордон. Скільки жителів Житомирщини після 24 лютого опинились без роботи, які мали шанси знайти іншу та яка ситуація з безробіттям в області нині – поговоримо з директоркою обласного центру зайнятості Галиною КОРІННОЮ.

– Галино Віталіївно, як змінився ринок праці під впливом війни в нашій області?

– Дуже змінився. Хоча, варто зазначити, вплив російського вторгнення на ринок праці в цілому не такий катастрофічний, як можна було очікувати. Адже українці роз’їхалися по всіх куточках країни і світу, тож різкого стрибка в кількості безробітних у нас не відбулося. За 11 місяців 2022 року статус безробітного на Житомирщині отримали близько 23400 людей. І це на 1800 менше, як за цей час у 2021 році. Всього ж користувались послугами понад 39300 жителів області. Внаслідок війни дуже скоротилась пропозиція вільних робочих місць, через що влаштуватись на нову роботу стало вдвічі складніше. Для порівняння: цьогоріч загалом роботодавці подали нам майже 16200 вакансій, а в минулому році за цей період ми мали 28100 пропозицій. На початку нинішнього грудня в нас було зареєстровано 923 вакансії, а торік на цю ж дату – 2200. Зараз на одну вакансію – 9 претендентів, торік було 5. Хоча в перші місяці війни навантаження сягало майже 20 кандидатів на одне вільне робоче місце.

– Які місяці були найскладнішими з точки зору напливу клієнтів і пошуку для них нової зайнятості?

– За кількістю звернень найбільш піковими були цьогорічні квітень і травень, тоді статус безробітних отримали відповідно 3150 і 3714 людей. Вже у липні кількість нових клієнтів майже вдвічі зменшилась: упродовж місяця зареєструвалось 1729 безробітних, що в свою чергу менше, як у липні минулого року.

Саме від липня ринок праці почав стабілізуватися, почав дещо зростати попит на працівників і, відповідно, більше людей знаходили місця праці. Адже в перші місяці війни до роботи в області приступали 30-50% тієї кількості людей, як у ці ж місяці торік. А з липня по листопад нову роботу вдається знаходити для 70-90% минулорічної кількості. Загалом з початку 2022 року з допомогою служби зайнятості роботу знайшли понад 12200 жителів області,  що на 40% менше, як у минулому році за аналогічний період (20600 осіб).

– Знаємо, що для стабілізації ринку праці уряд запровадив цьогоріч кілька програм, які спрямовані на створення кращих умов для бізнесу, а також стимулювання населення до самозайнятості. Розкажіть про них детальніше.

– Так. Важливо, що ці програми націлені на збереження наявних та створення нових робочих місць. Зокрема, це програма надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. 194 роботодавці Житомирщини вже нею скористались. Вони працевлаштували 458 приїжджих громадян з небезпечних регіонів країни і за перші два місяці їхньої роботи отримали відшкодування виплаченої їм зарплати на загальну суму 5,6 млн грн.

Також це програма єРобота, яка має кілька напрямів. Служба зайнятості безпосередньо задіяна в реалізації програми з надання мікрогрантів на започаткування чи розширення бізнесу, яка стартувала з 1 липня. За підсумками 11 хвиль дії програми на Житомирщині маємо  95 схвалених  бізнес-проєктів на загальну суму близько 21,8 млн грн. І головне: отримувачі грантів задекларували створення 229 нових робочих місць.

А в кінці року почав реалізовуватись проєкт «Армія відновлення». У грудні, після прийняття начальником обласної військової адміністрації відповідного розпорядження, до нього долучилась і Житомирщина. 81 безробітний вже направлений на суспільно корисні роботи у 10 громадах. Вони готують до використання захисні споруди цивільного захисту, заготовляють дрова, облаштовують та беруть участь в обслуговуванні пунктів незламності, проводять ремонтно-відновлювальні роботи, насамперед на об’єктах забезпечення життєдіяльності. Для оплати праці безробітних, котрі зараз задіяні в таких роботах, передбачено фінансування у розмірі 378 000 грн, з розрахунку мінімальної зарплати за відпрацьовані дні.

– Парламент і урядовці змінювали чинне законодавство, адаптуючи його до умов воєнного стану. Які нормативні зміни були прийняті у сфері зайнятості, що стосуються обслуговування безробітних?

– У вересні депутати ухвалили закон, який змінює підхід до політики зайнятості та обслуговування безробітних. Головні зміни стосуються критеріїв пошуку підходящої роботи та термінів виплати допомоги по безробіттю в період воєнного стану. Так, лише перший місяць зареєстрованому безробітному мають пропонувати роботу із врахуванням освіти, попереднього досвіду та рівня зарплати на попередньому робочому місці, далі – виходячи з наявного попиту на працівників у місті чи районі. Допомога по безробіттю тепер виплачується лише 90 днів (людям передпенсійного віку – до 360 днів), а її розмір не може перевищувати мінімальну зарплату (зараз 6500, у 2023 році – 6700 грн).

З урахуванням цих змін, які діють з 29 жовтня, зараз ми фіксуємо деяке зменшення кількості клієнтів – близько 8600 зареєстрованих безробітних на початок грудня. Але ж ми всі сподіваємось, що після перемоги Україна розбудовуватиметься і з’явиться чимало робочих місць, причому з достойною оплатою, а в службі зайнятості буде багато роботи аби забезпечити працедавців затребуваними кадрами. Адже за 32 роки нашої діяльності роботу на Житомирщині отримали 784 тисячі клієнтів служби.