392Нацбанк опустив офіційний курс гривні на 25%. Хто виграє, хто програє і що буде далі? Про це пише «Еономічна правда».
“Бажаю всім 36,6”. 21 липня традиційне побажання президента Володимира Зеленського часів пандемії заграло новими барвами.
Саме цього дня Національний банк вперше від початку активної фази війни підвищив офіційний курс долара – до 36,57 грн.
Своє рішення регулятор пояснює тим, що змінилися внутрішні та зовнішні умови, у яких існує українська економіка. За останні п’ять місяців долар зміцнився майже проти усіх валют через зростання побоювань у світі щодо початку нової рецесії.
Та й на внутрішньому ринку українці все більше орієнтувалися на готівковий курс долара, а не на офіційний.
Як рішення НБУ щодо валютного курсу вплине на гаманці українців та роботу вітчизняного бізнесу?
Що сталося?
Зранку 21 липня Національний банк оновив низку валютних обмежень, які запровадили в Україні у перший день широкомасштабного вторгнення Росії.
Зокрема, офіційний курс долара, який досі було зафіксовано на рівні 29,25 грн (курс, який встановили на 24 лютого) підвищили одразу на 25% – до 36,5686 грн за долар. Однак залишили офіційний курс і надалі фіксованим.
“Війна триває вже майже п’ять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. В таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань. Враховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара”, – пояснив голова центробанку Кирило Шевченко.
У Національному банку очікують, що підвищення курсу вирішить одразу декілька проблем. По-перше, збільшить приплив валютної виручки, бо експортери та айтівці, почнуть активніше заводити валюту в Україну, а не тримати її на закордонних рахунках. По-друге, зменшить обсяги спекуляцій, які виникали через велику різницю між офіційним та готівковим курсами, а також стабілізує курсові очікування бізнесу та населення.
Що ще Нацбанк змінив в операціях з валютою?
Крім зміни офіційного курсу долара, НБУ оновив низку інших обмежень на розрахунки з валютою, запроваджених після 24 лютого. Деякі з них регулятор послабив, а деякі, навпаки, посилив.
По-перше, Нацбанк дозволив громадянам купувати безготівкову валюту у банках для поповнення валютних депозитів. Робити це можна в межах ліміту, який становить еквівалент 50 тис грн на місяць.
Досі, якщо ви не імпортер, то чи не єдиним способом придбати валюту було купити її на готівковому ринку: у небанківських, а згодом і у банківських обмінниках.
При цьому банки можуть продавати валюти населенню на суму, яка не перевищує обсягу купленої у населення валюти, тож знайти її у касах банків вдавалося не завжди. Безготівкові операції з купівлі валюти, зокрема через банківські застосунки, були заборонені.
Раніше у Нацбанку неодноразово повідомляли, що одним з ключових чинників попиту населення на валюту була саме потреба у заощадженнях. Люди скуповували долари через побоювання щодо подальшого знецінення гривні. Ці побоювання особливо посилилися в умовах невизначеності, пов’язаної з війною.
Дозволивши купівлю валюти для поповнення депозитів НБУ фактично піде на зустріч громадянам та допоможе вирішити цю потребу. При цьому, придбана валюта залишиться у банківській системі та менше тиснутиме на золотовалютні резерви.
По-друге, регулятор оновив низку вимог щодо розрахунків за кордоном.
Так, обмеження щодо зняття готівкової валюти з гривневих карток за кордоном змінилося з еквіваленту 50 тис грн на місяць до еквіваленту 12,5 тис грн на тиждень; ліміт переказів коштів за кордон на рахунки інших громадян зменшили з еквіваленту 100 тис грн на місяць до еквіваленту 30 тис грн на місяць.
Також Нацбанк встановив обмеження на розрахунки картками за кордоном у розмірі 100 тис (у гривневому еквіваленті) з усіх гривневих рахунків клієнта в одному банку.
Як це вплине на готівковий курс?
Курси валют на готівковому ринку відреагували на підвищення офіційного курсу різким стрибком. Так, вже в обід 21 липня середній курс долара на чорному ринку виріс майже на дві гривні порівняно з курсом на ранок до 39 грн за долар, але ближче до вечора знизився до 38 грн за долар.
Ймовірно, на такий ріст курсу частково впливала спекулятивна складова, тож не виключено, що гривня на готівковому ринку ще зміцниться. Щонайменше, так вважають у Національному банку.
“Ми бачили, що у травні-червні курс коливався в обидва боки: як послаблювався, так і зміцнювався. Такі коливання не виключено, що триватимуть, але жодних підстав для паніки немає”, – відповів на питання журналіста ЕП заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
Він запевнив, що Нацбанк продовжуватиме політику фіксованого курсу та за потреби буде вживати додаткових заходів, аби боротися з його необґрунтованим зростанням.
“Ми залишаємось на варті курсової стабільності. За необхідності ми готові застосовувати додаткові заходи для зниження курсових коливань та захисту міжнародних резервів”, – додав він.
Власне, одна з валютних ініціатив Нацбанку – дозволити безготівкову купівлю валюти населенням для поповнення депозитів – має навпаки зменшити попит на валюту на готівковому ринку.
Тепер ті, хто раніше купував валюту в обмінниках, щоб зберегти у ній заощадження, зможуть купити долари та євро у банків, оформивши валютний депозит. У цьому випадку людина навіть виграє, адже, на відміну від готівки, на депозитні кошти нараховуватимуться відсотки.
Хоча сума цього “виграшу” дуже невелика: середні ставки за доларовими депозитами в українських банках коливаються від 0,84% до 1,26% річних, а за депозитами у євро – 0,5-0,77% річних залежно від термінів.
Що тепер буде з цінами?
Офіційний курс валют – це той курс, за яким здійснюють свої розрахунки експортери та імпортери. Тому зрозуміло, що його зростання одразу на 25% призведе до автоматичного подорожчання всього імпорту.
Ба більше, оскільки наразі Україна імпортує усе своє пальне, то зростання офіційного курсу призведе до подорожчання бензину, дизелю та автогазу і, як наслідок, до зростання цін навіть на вироблені в Україні товари – через більші витрати на логістику.
“Хоча більшість імпортерів подумки орієнтувались на готівковий курс, проте все ж таки продукція завозилась в країну по курсу 29,5. Наприклад, бензин. Зараз він має здорожчати, що буде мати ефект на всі ціни. Але питання у тому, що Нацбанк діє в ситуації, коли у вас немає доброго рішення. Є лише погане і дуже погане. І так буде до кінця війни”, – наголошує аналітик Dragon Capital Сергій Фурса.
Наразі інфляція в Україні вже б’є багаторічні рекорди. У червні ціни в Україні виросли на 21,5% порівняно з червнем 2021 року. Після росту офіційного курсу долара інфляція пришвидшиться ще більше.
За попередніми розрахунками Нацбанку, зниження офіційного курсу гривні призведе до росту інфляції на 2-3 відсоткових пункти. При цьому, здорожчання пального у зв’язку з ростом курсу, за яким воно імпортується, призведе до збільшення річної інфляції на 0,6-0,8 відсоткового пункту.
Загалом інфляція у 2022 році, за прогнозами НБУ, має перевершити 30% у річному вимірі. Водночас у наступні роки вона поступово знижуватиметься: у 2023 році вона становитиме 20,7%, а у 2024 році – 9,4%.
Хто виграє від росту офіційного курсу?
Хоча рішення підвищити курс долара призведе до подальшого і більш стрімкого знецінення гривні, проте воно піде на користь експортерам, уряду та самому Нацбанку.
Так, експортери отримають можливість продавати свою валютну виручку в Україні за курсом, наближеним до курсів у банківських обмінниках. Коли офіційний курс долара був на рівні 29,25 грн багато експортерів, зокрема експортерів послуг, жалілися на те, що держава нібито “експропріює” у них частину зароблених коштів, не дозволяючи обміняти отриману валюту за готівковим курсом.
Крім цього, зниження курсу гривні має піти на користь українським експортерам, адже збільшить їхню конкурентоспроможність на світових ринках, передусім на ринку ЄС.
За останні 5 місяців американська валюта суттєво зміцнилася, зокрема і до євро. Із зафіксованим на попередньому рівні курсом долара українські товаровиробники втрачали конкурентоспроможність на європейському ринку, бо гривня зміцнювалась щодо євро разом із доларом.
Девальвувавши гривню Нацбанк дасть стимул для розвитку бізнесу експортерів, гривневі надходження яких зростуть.
Другий “переможець” від рішення НБУ – уряд. По-перше, вищий офіційний курс автоматично збільшить надходження до бюджету від податків з імпорту, які парламент повернув з 1 липня.
По-друге, це рішення автоматично збільшить гривневий еквівалент отриманої урядом офіційної міжнародної допомоги від іноземних партнерів. Як наслідок, державі легше буде закривати “дірку” у бюджеті розміром близько 150 млрд грн на місяць.
Крім цього, завдяки успіхам уряду у переговорах про відстрочку виплат за євробондами вищий курс долара не створить додаткового тиску на бюджет.
Хто програє?
Зростання офіційного курсу призведе до росту цін на імпортні товари. В умовах падіння платоспроможності українців це може призвести до падіння попиту на імпортну продукцію та виторгу тих, хто цю продукцію продає.
Цей удар по імпортерах стане вже другим за останній місяць, адже на початку липня держава ще й повернула ПДВ, мита та акцизи на закордонні товари.
Частково імпортерів можуть замінити українські виробники, однак далеко не всюди. Наприклад, виробники харчових продуктів виграють від дорожчого імпорту, бо тепер закордонні продукти не будуть конкурувати з українськими аналогами. А от можливостей замінити закордонну побутову техніку, автомобілі чи навіть віконне скло в Україні немає.
Також рішення НБУ підвищити офіційний курс та запровадити додаткові обмеження на безготівкові розрахунки за кордоном викликало хвилю обурення серед українських волонтерів. Багато спорядження, зокрема дронів, бронежилетів, приладів нічного бачення тощо, вони купували за кордоном. І вартість цих покупок часто перевищувала встановлений Нацбанком ліміт у 100 тис грн на місяць.
Водночас у самому регуляторі це не вважають великою проблемою.
“НБУ, враховуючи запити волонтерів, ще на початку квітня дозволив фізичним особам перераховувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис грн (в еквіваленті за офіційним курсом). До таких товарів належать більшість тих, що постачаються волонтерами”, – відповів голова Нацбанку Кирило Шевченко.
Він зазначив, що НБУ не встановлював жодних обмежень на перерахування валюти з рахунків благодійних фондів чи інших юридичних осіб для закупівлі волонтерської допомоги.
“Тому така можливість існує. При чому існує за більше привабливим курсом. Національний банк України завжди підтримував волонтерський рух і завжди, якщо волонтерські організації потребували підтримки НБУ для забезпечення своєї діяльності, то ми завжди ретельно вивчаємо всі ці пропозиції”, – додав очільник банківського регулятора.
Крім цього, програють від рішення регулятора валютні спекулянти, зокрема так звані “карткові туристи”. Через множинність курсів вони раніше виїжджали за кордон, знімали там готівкову валюту за зниженим курсом, а потім продавали її на готівковому ринку в Україні за вищим.
Нові обмеження на наближення офіційного курсу долара до готівкового зроблять такі спекуляції невигідними. Принаймні тимчасово, допоки не знайдуться нові “схеми” для обходу обмежень НБУ.
Що буде з курсом далі?
Рішення підвищити офіційний курс долара на 25% у Нацбанку назвали “разовою корекцією”, водночас під час брифінгу з питань монетарної політики, який відбувся 21 липня, члени правління НБУ не артикулювали уваги на тому, що не переглядатимуть офіційний курс знову.
Водночас в НБУ зазначили, що наразі не планують відпускати офіційний курс долара “у вільне плавання”.
“На жаль, за поточних умов повернення до планованого курсоутворення є дещо передчасним. Відсутні передумови, зокрема ми аналізуємо стан платіжного балансу, міжнародних резервів. Наразі цих передумов нема, бо валютний ринок все ще має обмежену здатність до самобалансування”, – пояснив Юрій Гелетій.
Прогнози ж експертів щодо того, як змінюватиметься офіційний курс долара і чи змінюватиметься він взагалі, розділилися.
“Якщо не станеться нічого супернеочікуваного, до кінця року не буде потреби змінювати офіційний курс взагалі. Не буде значних розходжень між офіційним та “ринковим” курсами. Підніми НБУ курс в травні чи червні – така проблема виникла б. Зараз ні.
Мені здається, курс на рівні 37 включає в себе всі негативні очікування щодо подорожчання долара, підвищення ставок в США та інших чинників “повзучої девальвації”, – вважає асоційований експерт CASE-Україна Євген Дубогриз.
Водночас експерти групи ICU вважають, що поточне підвищення курсу долара не вирішує всіх дисбалансів в економіці, тому надалі НБУ доведеться робити нові кроки у бік девальвації гривні.
“Сьогоднішні рішення, ймовірно, допоможуть зекономити кілька сотень мільйонів доларів – це не мало. Проте дисбаланси вимірюються мільярдами щомісяця, і це означає, що з часом можуть знадобиться нові кроки. Дуже ймовірно, що сьогоднішнє послаблення гривні не останнє в цьому році”, – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Зрештою, прогнозування курсу валют і у мирний час було такою ж точною “наукою”, як і астрологія. У часи війни, коли невизначеність зросла радикально, точно спрогнозувати, яким курс буде надалі практично неможливо.
