Через військову агресію російської федерації Україна стала однією з найзабрудненіших боєприпасами країн світу. Ворог масово і хаотично застосовує різноманітні системи озброєння та мінування. Нам знадобляться роки, щоб очистити територію.
Зараз небезпечно:
– ходи в ліс, на водойми, поля, де проводились бойові дії;
– наближатися до розбитої ворожої техніки;
– заходити до покинутих споруд та будинків.
Помітили підозрілий предмет – не наближайтеся!
Повідомте рятувальників – 101 або національну поліцію – 102.
Які бувають міни
ООН уже назвала Україну “однією з найбільш замінованих країн світу”. Українські сапери та рятувальники щодня знешкоджують від 2 до 6 тисяч снарядів та мін.
Про те, які боєприпаси можуть залишатися на звільнених територіях і що робити, якщо один з таких предметів побачили, Суспільному розповіла Тетяна Вельшина, фахівчиня Данської ради у справах біженців, спеціалісти якої розміновують території Донбасу із 2017 року.
Протипіхотні фугасні міни
Це невеликі предмети з пластику. Їх використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. “Принцип дії — нажимний. Потрібно наступити, тоді вона спрацює. Ураження буде залежати від типу міни, але частіше це ураження кінцівок”, — говорить Тетяна Вельшина, фахівчиня з питань нетехнічного обстеження.
Особливу небезпеку становить міна “Метелик” (також її називають “Пелюстка”, — ред.). Ці міни розміром у 12 сантиметрів і вагою близько 80 грамів кожна розкидають із касетних боєприпасів. “Вони розриваються або при контакті, або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації. Через кілька годин міна може самостійно вибухнути”, — каже Тетяна Вельшина.
Протипіхотні осколкові міни
Осколкові міни на відміну від фугасних уражають не силою вибуху, а уражаючими елементами в корпусі міни. Їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно. Дія ураження може бути і спрямованою (уламки вилітають з одного боку міни), і круговою (розлітаються на 360 градусів).
За словами Тетяни Вельшиної, одна з найнебезпечніших осколкових мін — ОЗМ-72: “За розміром вона, як літрова банка. Важить 5 кілограмів. Усередині має 2400 осколків, які розлітаються на 50 метрів. Людина зачіпає розтяжку, міна вистрибує на висоту 1 метр через “вишибний” заряд і тоді розривається корпус. Шансів вижити майже немає”.
Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією із 1999 року.
Протитранспортні (протитанкові) міни
Протитранспортні міни також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше. Та торкатися таких предметів в жодному разі не можна.
“В інтернеті є відео, як люди переносять їх в руках, штовхають ногами. Такого робити не можна. Там не сталося вибуху тільки через те, що міна не була встановлена в бойове положення”, — запевняє Вельшина.
Часто під протитранспортні міни можуть встановлювати протипіхотні. У разі вибуху — шансів вижити практично немає.
Касетні боєприпаси
РСЗО “Град”, “Смерч”, “Ураган”, “Точка У” можуть бути касетними. Такі боєприпаси влаштовані за принципом російської “матрьошки”: у випущеному боєприпасі є від 30 до 70 маленьких боєприпасів, які розлітаються на площу в кілька гектарів. “Ці елементи 12 сантиметрів у розмірі і мають механізм самоліквідації”, — пояснює Тетяна Вельшина.
Цей тип боєприпасів заборонений міжнародною конвенцією з касетних боєприпасів із 2010 року. Російські військові застосовували їх неодноразово.
Саморобні вибухові пристрої
Цей тип боєприпасів важко розпізнати. Їх ховають в побутові речі, встановлюють в автомобілях, закріплюють всередині будинків. Саморобна вибухівка різна за розміром, кольором і вагою. Принцип дії довільний.
“Викликає підозру якась сумка, пакет, коробка — не торкаємось. Принцип цих предметів — вони маскуються у якусь побутову річ, яка не викликає підозру, але викликає інтерес. Саморобні пристрої часто мають часовий механізм”, — говорить Вельшина.
Запали та підривники
Окремі елементи боєприпасів теж можуть завдати ушкоджень. Про запали та підривники нечасто говорять в контексті вибухонебезпечних предметів, але взаємодіяти із ними небезпечно.
“Це той елемент, який ініціює вибух міни або гранати. Ці предмети теж небезпечні, тому що містять в собі вибухову речовину, яка може вибухнути, якщо людина починає розбирати, викручувати її”, — застерігає Тетяна Вельшина.
Нерозірвані боєприпаси
Гранати, міни, випущені з міномета, боєприпаси до танків чи реактивних систем залпового вогню — якщо будь-який боєприпас не розірвався, він все одно в бойовій готовності і може вибухнути.
“Це дійсний, активний боєприпас. Він був заряджений, зведений в бойове положення й випущений”, — каже Тетяна Вельшина. За її словами, близько 20 % випущених снарядів не спрацьовують відразу.
Що робити, якщо натрапили на боєприпас чи міну
Якщо натрапили на боєприпас, треба зупинитися, роздивитися, чи немає поряд ще подібних предметів, відійти на безпечну відстань у 300 метрів та викликати ДСНС (101).
Якщо натрапили на міну, потрібно залишатися на місці. Найчастіше міна закладається не одна, відтак рухатися ділянкою дуже небезпечно. Далі або дзвонимо в ДСНС, або кличемо когось, хто це зробить.
У випадку, коли поруч немає людей і телефону, спеціалісти радять виходити з небезпечної ділянки власними слідами назад або обережно і уважно просуватися рівною твердою поверхнею.