Держава може позбавити людину субсидії і змусити її повернути отримані кошти до бюджету. Як часто таке буває, на чий бік стає правосуддя і чи є сенс у таких випадках судитися з державою. Про це пише «Економічна правда».

Державу часто звинувачують у неефективності соціальних виплат. Щоб запобігати цьому, у Міністерстві фінансів проводять моніторинг та визначають, наскільки доцільно держава використовує кошти платників податків.

Вийшло, що три з чотирьох підозрілих виплат бюджетних коштів у 2020 році були саме субсидіями.

Найчастіше, в грудні минулого року, помилкові виплати субсидій були пов’язані з порушеннями правил: отриманням грошей після смерті особи, яка мала на них право (21 тис випадок), або набуттям майна вартістю понад 50 тис грн (17,5 тис випадків).

У таких випадках держава має право позбавити людину субсидії або змусити повернути отримані нею кошти до бюджету. Останнє – не рідкість.

Іноді вимоги держави повернути субсидії суперечливі, і люди вимушені відстоювати свої права в судах.

У судовому реєстрі за 2021 рік можна знайти пів тисячі рішень, пов’язаних з вимогою повернути гроші до бюджету. Як показує практика, правосуддя іноді стає на бік отримувачів субсидій і не дозволяє забирати видані раніше гроші.

Однак часто люди не доводять справу до суду і просто сплачують суми, які з них вимагають органи соціального захисту. Хтось не вірить в українське правосуддя, а хтось думає, що державні органи не можуть помилятися.

Чи можна законно не повертати субсидію та коли є сенс відстоювати свої права в суді?

Обман чи безпідставно набуте майно

Система видачі субсидій недосконала. У цьому можна переконатися, розглянувши конкретні ситуації.

До однієї з юридичних компаній Києва звернувся Максим, який отримав “лист щастя” від Управління соціального захисту населення (УСЗН) з вимогою повернути до держбюджету майже 37 тис грн – усі житлові субсидії за три роки.

Максим оформив субсидію у 2016 році, надавши органам соціального захисту дані про доходи та місце реєстрації. Тоді цього було достатньо для отримання допомоги від держави.

Сім разів йому автоматично продовжували виплати, посилаючись на постанову уряду, однак у 2021 році УСЗН надіслало лист з вимогою повернути всі гроші, видані за останні три роки.

Виявилося, що у 2018 році Кабмін змінив правила надання субсидії. Максим повинен був подати нову заяву, у якій мав задекларувати ще й сімейний стан. Саме на підставі цієї заяви нараховувалася б субсидія. Заяву він не оформив.

Перевірити сімейний стан отримувача бюджетних коштів вирішили лише у квітні 2021 року.

Виявилося, що Максим десять років одружений і за новими критеріями не мав права на субсидію. Тепер держава вимагає повернути кошти, видані йому з травня 2018 року.

Аргументація управління проста. Відомство стверджує, що у 2018 році надіслало Максиму листа з вимогою задекларувати сімейний стан. Відповідно до урядової постанови, про зміни сімейного стану необхідно повідомляти УСЗН протягом 30 днів. Оскільки чоловік цього не зробив, то всі ці роки не мав права отримувати допомогу.

Максим заперечує, що отримував такого листа. Більш того, його сімейний не змінювався, адже він одружений з 2011 року і вважає, що не зобов’язаний був про щось повідомляти.

Колізії можна було б уникнути, якби соціальні органи перевірили сімейний стан реципієнта у 2018 році. Тепер же важко сказати, чия халатність або бездіяльність призвели до переплати 37 тис грн.

Захисники чоловіка стверджують, що працівники соцзахисту не мали права продовжувати видачу субсидії. Ці виплати вони вважають безпідставно набутим майном, яке не підлягає поверненню відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу.

Що таке безпідставно набуте майно? Це отримання добровільно переказаних фізичною або юридичною особою коштів, якщо їх отримання не було повʼязане з шахрайством або рахунковою помилкою.

Справа Максима може дійти до суду. Саме суд вирішить, чи вводив чоловік в оману працівників органів соціального захисту і чи доведеться йому повернути гроші.

Майже ідентичний випадок стався в Маріуполі. Там суд став на бік отримувача субсидії.

Місцевий департамент соціального захисту не зміг довести, що неподання особою інформації про одруження було навмисним, тому надмірні виплати визнали безпідставно набутим майном, яке не підлягає поверненню.

Отже, доводити справу до суду є сенс, бо він охоче враховує можливі помилки державних органів та може дозволити не повертати гроші в держбюджет.

Відповідальність за брехню

Не всі вимоги УСЗН про повернення грошей несправедливі.

Однак держава може примусово забрати гроші лише тоді, коли виплата відбулася з вини одержувача субсидії. Тобто якщо людина подала документи з недостовірною інформацією.

Про це йдеться в рішенні Довгинцівського районного суду, Кривий Ріг.

Тобто, з точки зору закону, людина винна тільки тоді, коли створює умови для отримання бюджетних коштів.

Наприклад, в Очакові, Миколаївщина, жінка в заяві на субсидію не вказала інформацію про шлюб, який вона уклала за місяць до оформлення державної допомоги. Суд змусив її повернути 12 тис грн.

У Луцьку чоловіка через суд змусили повернути 38 тис грн, бо він не повідомив про купівлю сином Hyundai SantaFe.

Рішення обґрунтоване тим, що субсидію не мають права отримувати люди, родичі яких придбали майно вартістю понад 50 тис грн і зареєстровані в помешканні реципієнта.

Відомі випадки, коли людей судили навіть за кримінальними статтями за подання неправдивої інформації в деклараціях. Деяким вдалося уникнути покарання лише завдяки апеляціям.

У 2020 році Верховний Суд виправдав мешканку Ковеля, Волинська область, яку місцевий суд визнав винною у шахрайстві та позбавив волі на два роки умовно.

Підставою для цього стало подання нею до органів соціального захисту підробленого документа, у якому були відсутні дані про наявність ще однієї квартири. При цьому жінка у 2015-2017 роках отримала 39 тис грн соціальної допомоги.

У Верховному Суді роз’яснили, що дії жінки не є шахрайством, бо вона одинока мати, виховує сина з вадами здоров’я, тому мала інші підстави для отримання допомоги. Дії підсудної трактували як порушення правил укладання документів.

При цьому суд підтвердив, що надання недостовірних даних у декларації може трактуватися як шахрайство, за що передбачене покарання за кримінальними статтями.

“У цьому випадку суд – це лотерея. У ситуації з цією жінкою вийшло ще гуманно, однак є різна практика і різне трактування законів. Якщо сторона обвинувачення доведе умисел отримувача субсидії, може бути вирок і за кримінальною статтею”, – зазначила юристка ГО “Сильні громади” Наталя Рижкова.

Утім, у реєстрі судових рішень як покарання найчастіше зустрічаються штраф, примусове повернення субсидії та сплата судового збору.

Що робити, якщо вимагають повернути гроші

Прийшов лист від управління соцзахисту з вимогою повернути гроші? Не треба панікувати. Якщо людина переконана, що не порушувала закон, треба спробувати це довести.

Рижкова переконує, що вирішити проблему через УСЗН навряд чи вийде.

“Люди жаліються, що в управлінні соцзахисту проходять сім кіл пекла. З ними там просто ніхто не хоче розмовляти. Завдання управління – повернути гроші, навіть якщо людина не винна”, – сказала вона.

Єдиний вихід – звернутися до юриста. Він допоможе написати відповідь на лист та окреслити лінію захисту з посиланням на норми закону, рішення Верховного Суду та інші судові прецеденти.

Якщо управління не прийме таку аргументацію, то наступний крок – звернення до суду.

Зрештою, Кабмін наголошував, що субсидії можуть повертатися лише через суд. Отже, людина не зобов’язана сплачувати за вимогою, яка міститься в листі управління соцзахисту.