За останні п’ять років рівень альтернативної енергетики в Україні зріс від 1 до 8%. Цьому сприяли високі «зелені тарифи». Однак таке стрімке зростання «зеленої енергетики» призвело до того, що вона стала надто дорогою для держави. Уряду забракло коштів для виплат інвесторам. У таку пастку свого часу втрапила Іспанія. Щоб не загнати українську економіку в глухий кут, влада вирішила знизити «зелені» тарифи. Що з цього вийшло і яке майбутнє у відновлюваної енергетики, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Дорога «зелена» енергія

Майже 11 років тому Україна за прикладом європейських країн взяла курс на розвиток відновлюваної енергетики. Щоб заохотити інвесторів вкладатись у дороге обладнання, держава запропонувала фінансову компенсацію, яку заклали в «зелений тариф». Втім, реальність перевищила прогнози урядовців. За даними Кабміну, торік частка енергії, що її виробили сонячні, вітро- та гідроелектростанції, сягнула 8,7% в загальному енергетичному балансі країни. А закладений в Енергетичній стратегії України показник на 2020 рік становить лише 7%. Як наслідок, наразі держава заборгувала підприємцям 14 млрд грн.

На думку експертів, причиною цієї ситуації став необґрунтовано високий «зелений» тариф. За останні роки інвестиції в галузь стали дешевшими, тож компенсації теж мають бути менші. Торік держава купувала електрику від сонячних електростанцій по 4,14 грн за кВт/год. Водночас від АЕС – лише по 70 копійок.

«Ми не можемо в країні, де такий рівень бідності, мати найдорожчу в Європі зелену енергію. Не може бути такого, що країна втрачає, бюджет втрачає, а ми платимо підвищену ціну за «зелену енергетику», – заявив навесні прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Сьогодні українська енергетична система розбалансована. Як зауважують експерти, джерела відновлюваної енергії складно інтегрувати до єдиної системи. Крім того, альтернативні енергоносії мають змінний і негарантований графік виробництва, що також створює певні проблеми.

«На жаль, «зелена» генерація у нас – це негарантоване виробництво. Коли світить сонце і коли найшла хмара – буде різне виробництво. Тобто вона не балансує, а навпаки дає ще більше збудження в системі», – заявила в.о. міністра енергетики та захисту довкілля  Ольга Буславець.

Закон про «зелений тариф»

У червні уряд підписав з виробниками відновлюваної енергетики Меморандум про взаєморозуміння. А в липні депутати ухвалили відповідний закон, який уже підписав Президент Володимир Зеленський. Документ став компромісом між урядом та інвесторами, які погрожували позиватись до міжнародних арбітражів через невиконання Україною своїх зобов’язань. Звичайно, не всі підприємці залишились задоволені. Однак більшість заявили про виконання їхніх вимог на 95%.

Власне, новий закон знизив вартість «зелених» тарифів на 15% – для СЕС понад 1 МВт і на 10% для СЕС до 1 МВт, а також на 7,5% – для ВЕС, які були введені в експлуатацію до 2020 року. Для нових сонячних та вітроелектростанцій, зокрема тих, які були введені в експлуатацію цього року, тариф зменшили на 2,5%.

В уряді переконані, що такий крок дозволить державі зекономити близько 6 млрд грн на рік, доки триває програма підтримки (до 2030 року).

Крім того, закон обмежив обсяги введення в експлуатацію сонячних електростанцій за «зеленим» тарифом. Також з 2022 року альтернативні електростанції повинні нести фінансову відповідальність за небаланс своїх фактичних та прогнозованих графіків виробництва.  Допустима похибка прогнозування для ВЕС – 10%, для СЕС – 5%.

Відповідно до змін, уряд закладатиме в держбюджеті витрати на «зелений тариф» для гарантованого покупця. Обсяг витрат становитиме не менше ніж 20% від прогнозованого річного вироблення електроенергії з альтернативних джерел.

На думку експертів, плюсом цього закону є запровадження конкурентних умов продажу електроенергії через «зелені» аукціони. Тобто держава купуватиме енергію у тих, хто запропонує найкращу ціну. При цьому, для маленьких енергоустановок депутати залишили  можливість отримувати «зелений» тариф.

«У законопроекті врахована моя правка номер 962, яка вводить повну та пріоритетну оплату «зеленої» електроенергії дрібних домашніх СЕС потужністю до 50 кВт. Станом на 1 липня в Україні 26 тисяч домогосподарств встановили домашні СЕС. На моє переконання, саме цих дрібних і потрібно підтримувати та розвивати, а не олігархічну гігантоманію», – заявив голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

Майбутнє «зелених»

Наразі Міністерство енергетики формує річні квоти для відновлюваної енергетики та складає графіки проведення «зелених» аукціонів, які розпочнуться вже наступного року. Розподіл квот відбуватиметься в системі «Прозорро.Продажі». Зареєструватись на участь в аукціоні можна буде на електронних майданчиках, зокрема на E-Tender.

Як розповіли у міністерстві, до 2025 року цінова пропозиція на «зеленому» аукціоні не може перевищувати 9 євроцентів/кВт, а з 2025 року – 8 євроцентів/кВт.

Аналітики погоджуються, що зниження «зелених» тарифів та конкурентні аукціони є правильним шляхом розвитку галузі. Приклад аукціонів в ЄС це підтверджує, там вартість  1 кВт становить 2-3 євроценти. Крім того, фахівці вважають, що такі умови стимулюватимуть якраз малий бізнес і приватні домогосподарства.

«Домогосподарства, малий та середній бізнес, ресторани, готелі, торгівельні центри, енергетичні кооперативи об’єднаних територіальних громад повинні стати основним замовником цієї дешевої енергії, яку вони самі генерують за допомогою альтернативних джерел енергії, споживають, а надлишок продають у енергоринок», – переконаний ексзаступник міністра енергетики та захисту довкілля України Олексій Рябчин.

Експерти зауважують, що «зелений тариф» уже виконав свою роль: в Україні відбувся неймовірний стрибок відновлюваної енергетики. Завдяки цьому встановити сонячні чи вітряні потужності сьогодні стало значно дешевше. А це значить, що все більше українців зможуть долучитись до енергоефективних технологій.

Центр громадського моніторингу та контролю