Семінар “Запуск ОТГ: проведення перших сесій, реорганізація та кадрові питання, створення структури виконавчих органів, бюджетне планування та інші питання, що стосуються перших кроків ОТГ після виборів” пройшов з ініціативи Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На Житомирщині 23 грудня відбудуться перші вибори у шести новостворених громадах. Як свідчить практика, підрахунок голосів територіальними виборчими комісіями триває орієнтовно тиждень. Тобто, до кінця цього року чи на початку наступного будуть оприлюднені результати голосування та скликані перші сесії. Оскільки час для запуску громад обмежений, то одразу має відбутися і друга сесія, на якій ухвалюватимуться ключові рішення. Мова йде про ухвалення бюджету, регламент роботи, постійні комісії, організаційно-штатну структуру, виконавчий комітет”, – розповів радник з децентралізації Житомирського ЦРМС Сергій Романович.

За його словами, далі громади мають завершити процедури, пов’язані з інвентаризацією та реорганізацією. Тобто, йдеться про приєднання сільських рад до центральної садиби та внесення відповідних змін до державного реєстру. Аж тоді розпочинається процес становлення громади.

Оскільки на фінансування освіти місцеві бюджети забезпечують 25-35% видатків, то ця галузь для ОТГ є пріоритетною. Передовсім громади мають взяти на себе управління школами, які є на їхній території. Хоча є також альтернативний варіант – залишити заклади освіти за районом, передаючи туди освітню субвенцію. У такому разі школи переходять у сферу компетенції об’єднаних громад вже у новому навчальному році, тобто з вересня.

Не менш важливим напрямком для нових громад є охорона здоров’я, адже у цій сфері перетинаються дві реформи – медична та децентралізації.

“Реформування медицини дає чітке розуміння, що ОТГ створили некомерційні комунальні підприємства, які є автономізовані й уклали договори з Національною службою здоров’я. Тепер вони отримуватимуть не медичну субвенцію, а пряме фінансування від Нацслужби здоров’я. При цьому, варто наголосити, у новій системі фінансування зросте у 2-3 рази. Якщо громада невелика, то немає доцільності створювати свої комунальні медустанови, а краще працювати з тими, які вже функціонують на базі району”, – додав Романович.

Наступний важливий крок для нових ОТГ – це формування штату, в якому треба зібрати фахових землевпорядників, юристів, архітекторів та тих, хто відповідатиме за написання проектів. Після цього розпочинається робота у різних сферах життєдіяльності громад.

Зокрема, варто провести інвентаризацію земель на території ОТГ, з’ясувати, хто є власником чи орендарем ділянок. Далі треба проаналізувати, які промислові об’єкти та підприємці працюють в громаді та чи сплачують вони податки. Як зауважив профільний радник, тергромада не може жити виключно на субвенції та дотації, бо в такому разі буде змушена приєднуватися до потужнішої. Натомість контроль за податками сприятиме розвитку та наповненню місцевого бюджету.

Під час семінару фахівці навчали представників громад бюджетному плануванню, особливостям кадрової політики та проаналізували норми законодавства, яке регулює повноваження і права ОТГ громад.

Як повідомлялося, 23 грудня на Житомирщині відбудуться перші вибори у Вільшанській, Вчорайшенській, Гришковецькій, Райгородоцькій, Чуднівській та Швайківській ОТГ.

Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Матеріал Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування та Укрінформ